Старі пісні про головне

*Президент країни обмежив монополізм «Укргазенерго» і мимоволі запрограмував втрати НАК «Нафтогаз України» — стара пісня з акцентом.

*Господарський суд Києва визнав угоду з купівлі-продажу 76 відсотків акцій ВАТ «ХК Луганськтепловоз» недійсною — брутальна селекція.

Парад меморандумів

Сусідка принесла із супермаркету звістку, що борошно на очах подорожчало майже на гривню. У травневому «Балансі» ми це прогнозували. Не стало несподіванкою і призупинення цін на хліб фактично у всіх областях, про що відрапортував наприкінці місяця Антимонопольний комітет України (АМКУ). Мова передусім про масово уживані, так звані соціальні сорти хліба, вартість якого на 2—11 відсотків примусили знизити на місцях лещатами державного регулювання націнок і рівнів рентабельності, а також завдяки штрафним санкціям. Поза тим наслідки хлібного шоку у травні-червні цим не вичерпано. Адже за нестачі фуражного зерна (за прогнозами, через посуху зберемо на 7 млн. тонн зерна менше) і за фактично світових цін на зерно продовольче не зникають передумови подальшого подорожчання кормів. А отже, і скорочення поголів’я, і подорожчання м’яса, яке непомітно додавало в ціні третій місяць поспіль.

Голова ради директорів корпорації «Укртваринпром» Сергій Гнатюк бідкався: коли тонна висівок – 900 гривень, кілограм свинини за 6 гривень для них збитковий. Однак збільшити закупівельну ціну означає відсахнути покупця, тож надія — на поміркованість цін від зернотрейдерів. (Використання імпортного фуражного зерна у виробництві комбікормів призведе до ще вищих цін на м’ясо і ще стрімкішого знищення поголів’я!) Черговий меморандум між трейдерами і тваринниками, як то кажуть, повис у повітрі.

Та чи один? Адже чи подорожчає цього місяця горілка (у собівартості продовольчого спирту 50 відсотків — зерно) вирішує той самий АМКУ. Може, комусь спаде на думку врятувати від подорожчання і своєрідні соціальні бренди оковитої?

А от виробники шампанського вже оголосили про підвищення відпускних цін на свою продукцію. Щонайменше на 12 відсотків через дорогу сировину, комплектувальні та енергоносії зросте ціна пляшки Артемівського заводу шампанських вин (Донецька область), на 5 відсотків — заводу шампанських вин «Новий Світ» (АР Крим). Класика вже кусається. Утім, на таку само висоту піднялася і вартість ігристого Київського заводу шампанських вин «Столичний», яке, нехай умовно, а можна зарахувати до соціального напою. То, може, де два меморандуми, там і три — і по келиху шампанського?!

Нафтотрейдери на підписанні меморандумів з урядом уже, мабуть, випили його не менше цистерни. Але випити запросять ще раз, бо термін заморожених до кінця кварталу роздрібних цін на пальне (А-95 — не вище 4,6, дизпалива — 4 гривень за літр) уже сплив, тоді як у червні на аукціоні закуповували дуже дорогий і свій, і російський ресурс (566 доларів США з ПДВ за тонну), а світові ціни на нафту лізуть угору. Все це вказує на зростання цін на нафтопродукти цього місяця, хоч розпочався він з їх незначного зниження. І не виключено, що внаслідок підписання чергового меморандуму з нафтовиками на ринку одержимо чергову фіксацію цін, а з нею — і стрімке зростання обсягів фальсифікату. Бодяжитимуть з метою надолужити втрачені прибутки.

Взагалі до зростання цін і тарифів треба ставитися філософськи, адже вони сприяють вітчизняним виробникам товарів і послуг. Згадайте, з березня розпочалося поетапне підвищення тарифів на перевезення пасажирів залізничним транспортом. Тож з липня квитки за проїзд подорожчають на 5, а за рік — на 25 відсотків.

Грім рапортів

Кепський настрій сусідки вразив мене, як грип. Червень розвіяв на порох ілюзії щодо політичної розрядки без реконструкції владних повноважень на конституційному рівні. Не через несумісність двох Вікторів. Через неузгодженість управлінських рішень, які вивертають кишені усіх громадян. Проаналізували процедуру держзакупівель через тендер і з’ясували, що вона обходиться платникам податків не в десятки, а сотні мільярдів гривень бюджетних витрат. Дійшло до того, що Всесвітній банк здивувався, що їх чомусь вивели зі сфери державних фінансів, і запропонував реанімувати старий Закон про регулювання державних закупівель.

Щойно заходить мова про вибори, бюджетний процес починає гальмувати і чмихати цифрами. Грім переможних рапортів породжує ілюзію благоденства. Рапорти Мінфіну про бюджетні гаразди лунають в унісон з рапортами АМКУ про цінові гаразди на хлібному ринку. У червні перевиконали план з доходів до загального фонду бюджету на 4,2 відсотка, переважно завдяки ударній праці Державної податкової адміністрації. Вона спрямувала в бюджет 4,4 мільярда гривень. Ще б пак, адже цей план не врахував прийняті у травні зміни до бюджету, відповідно до яких доходи зросли на 3,8 мільярда гривень! А вже зараз податківці сумніваються в тому, що витягнуть план липня, бо треба зібрати 6,6 мільярда гривень, у тому числі удвічі більше найпроблемнішого ПДВ. Дотепер, зрозуміло, як могли, притримували його повернення підприємцям, те саме слід очікувати і цього місяця, оскільки план з його мобілізації і далі недовиконають. Поза тим влада озвучувала те, що ми прагнули почути.

Президент країни — про призупинення монополії ЗАТ «Укргазенерго». Тоді як, зрозуміло, відповідний указ пропонує по суті вчорашній день — залучення посередників у процес укладання угод на поставку і транспортування природного газу — торік це обернулося велетенськими боргами. Ха, а чи скасують урядову постанову про порядок забезпечення споживачів природним газом, вирішувати професіоналам з Конституційному Суду. В. о. Прем’єр-міністра Микола Азаров рапортував про виконання всіх соцзобов’язань уряду і про утримання дефіциту бюджету на нинішньому рівні. Тоді як 3-відсотковий дефіцит бюджету, який погашається за рахунок накопичення боргів, а відтак і валютних ризиків і, власне, поточний дефіцит Пенсійного фонду — дошкульне явище. Поза тим визнаємо: тішать масштаби соціальних зрушень, які вже у червні далися взнаки у вигляді заробітних плат і пенсій, чому сприяє висока динаміка економічного розвитку.

Злива позовів

І про найрезонансніше. Про часткове задоволення Господарським судом Києва позову ВАТ «Дніпровагонмаш», яким визнано недійсною угоду з купівлі-продажу 76 відсотків акцій ВАТ «ХК Луганськтепловоз». До слова, за кілька днів законність приватизації цього об’єкта розгляне той само суд за позовом Генпрокуратури.

Коротко нагадаю. Наприкінці березня Фонд держмайна України (ФДМУ) провів торги з відкритою пропозицією ціни, за принципом аукціону. Перемогло ЗАТ «Управлінська компанія «Брянський машинобудівний завод», що входить до структури російського «Трансмашхолдингу». Тепер його зобов’язано повернути акції. Чи так і станеться (рішення суду мало набрати чинності 5 липня, до цього моменту і ФДМУ, і російська компанія можуть подати апеляційні скарги) — не скаже зараз ніхто, оскільки той самий Фонд держмайна вже не раз доводив надійність політичної парасольки на випадок зливи позовів.

Мова про інше. Торги проілюстрували класичний спосіб так званої селекційної приватизації (з відстороненням небажаних покупців — ВАТ «Дніпровагонмаш» і ВАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», а також театральним торгом пов’язаних між собою структур), обкатаної свого часу видатними приватизаторами країни. З цієї причини фіскальний результат угоди виявився мізерним — 292 мільйони 505 тисяч гривень (на 505 тисяч гривень більше від стартової ціни). Реформаторський результат — примарний, оскільки судити про нього в майбутньому. Проте навряд чи він перекриє економічний ефект від продажу «Криворіжсталі», новий власник якої вже встиг і підняти виробництво, і надати йому сучасного європейського виміру.

Поза тим саме такий селекційний підхід до приватизації знайшов позитивний відгук у схваленій Програмі приватизації на найближчі роки за мовчазного потурання представників великого бізнесу. А його брутальні форми списали на політичну нестабільність.