— Наріжним каменем українського патріотизму, української любові до Батьківщини має бути школа, мова, родина. Мені шкода, що сьогодні в школах немає уроків любові до Батьківщини, уроків шанування України і українства, шанування українського народу, шанування української мови.

Ці слова з високим піднесенням говорив Петро Порошенко торік у Вінниці під час святкування Дня міста. Він не приховував, що приємно вражений патріотизмом вінничан. Казав, що такою високою любов’ю до рідної землі, до своєї Батьківщини, які він побачив у прекрасному місті над Південним Бугом, мають перейматися в кожному куточку нашої держави.

Вінничани сподіваються, що Петро Порошенко пам’ятає ті слова. Вірять, що зуміє забезпечити мир у державі, а тоді запропонує чиновникам від освіти запровадити згадані ним уроки любові до Батьківщини. Якби так було раніше, в державі ніколи не пролилася б кров...

Збудував три нові сучасні підприємства

Вінницька область — друга після Львівщини, де на дострокових виборах глави держави виборці віддали найбільше голосів за Петра Порошенка. Саме у Вінниці перед початком виборчої кампанії Порошенко привселюдно повідомив, що йде у Президенти. Вінничани давно називають його своїм земляком, хоча в новообраного глави держави мала Батьківщина — Одещина. Та на це мало хто зважає. Бо в жодному іншому регіоні Порошенко не буває так часто, як на Вінниччині. Наш край, немов магнітом, вабить відомого політика, державного діяча, мецената. Якось місцеві журналісти запитали його: «Що для нього є Вінниця?». Недовго думаючи, Петро Олексійович відповів: «Якщо говорити коротко, Вінниця для мене — все!».

У Вінниці Порошенко вперше балотувався до парламенту. Було це ще у 1998 році. Тоді девізом його передвиборної кампанії стали слова з відомої народної пісні «Попереду — Дорошенко!». Її перефразували під прізвище кандидата в депутати. Аналогія спрацювала — прізвище добре запам’яталося. Столичний кандидат таки виборов мандат народного депутата. Хоча перемога далася непросто, а перевага над найближчим опонентом виявилася зовсім незначною. На той час Порошенка ще мало знали в регіоні. Хіба що в колективі Вінницької кондитерської фабрики. Її придбав столичний концерн «Укрпромінвест», що належить родині Порошенків. Далі підприємець долучився до розвитку агропромислового сектору краю: зайнявся буряківництвом і виробництвом цукру, вирощуванням зернових, придбав Крижопільський цукрозавод, потім ще два аналогічні підприємства — в райцентрах Погребище і Гайсин.

— Нині вже мало хто згадує, як у ті роки сотні гектарів земель заростали бур’янами, — каже народний депутат України, тодішній перший заступник голови Вінницької облдержадміністрації Григорій Заболотний. — Одиниці наважувалися брати землі в оренду. Позичав багатомільйонні кредити, розширював виробництво. Ризикував, звичайно. Бо ситуація в економіці була нестабільна. Або пан, або пропав.

За словами Григорія Заболотного, саме тоді в нього відбулося перше знайомство з батьком і сином Порошенками — Олексієм Івановичем і Петром Олексійовичем. «Мене вразила їхня праце-

здатність, — продовжує співрозмовник. — Пригадую випадок, коли якось старший Порошенко о четвертій ранку повернувся з Києва, а вже о шостій виїхав у поле. Петро Олексійович теж багато працює. З особистого спілкування з ним знаю, що, буває, засиджується до першої-другої ночі. Особливо тепер, у дуже відповідальний для нього час».

Григорій Заболотний назвав низку конкретних справ, що характеризують Порошенків, батька й сина, як умілих господарників. Ними багато зроблено, зокрема для розвитку цукрової галузі. Так, понад двісті мільйонів гривень концерн «Укрпромінвест» витратив на реконструкцію тільки однієї Гайсинської цукроварні, значно збільшивши її виробничі потужності. Оновлено Городківський цукрозавод. Чималі кошти витрачено на Погребищенський. Щоправда, останніми роками підприємство не працює. Колишні робітники просять власника відновити роботу заводу. «Наскільки мені відомо, в Погребищі завод зупинили, бо не вистачає сировини, — уточнює Григорій Заболотний. — Якщо в районі розширять площі для вирощування буряків, він працюватиме».

І до тваринництва в Порошенків дійшли руки. На фермах створених господарств корови-рекордистки дають по сім тисяч літрів молока на рік! Елітне поголів’я тварин купували у кращих зарубіжних племінних господарствах. Золотий гріш коштують такі корівки. Так висловлюються про поголів’я ті, хто їх доглядає.

Працювати з ним — одне задоволення

Жоден підприємець не створив для вінничан стільки робочих місць, як Порошенко. На території кондитерської фабрики приблизно п’ять років тому збудували ще один цех. Його потужність така, як в окремого підприємства. У 2013-му на околиці Вінниці запрацювала ще одна «кондитерка». Із сучасними технологічними лініями, придбаними за кордоном. Щоб влаштуватися на роботу, треба пройти конкурс. У колектив не беруть тих, хто звик працювати абияк день до вечора.

Після того, як у місті запрацювали три кондитерські підприємства, Вінницю жартома стали називати столицею шоколаду. Нинішньої весни введено в експлуатацію ще одне дітище Порошенка — молочний комбінат. Він найбільший в області. Добова потужність — переробка 600 тонн молока. Родзинкою для Вінниці став світломузичний фонтан і впорядкована за кошти підприємця набережна Південного Бугу.

— У Петра Олексійовича є дуже гарна риса: він завжди з людьми, — каже колишній міський голова Вінниці, нині віце-прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. — Ми його бачимо, як спілкується з людьми під час свят, на інших заходах, він буває на зібраннях, сесіях, разом із нами обговорює проблеми міста, долучається до їх розв’язання. Не тільки розвиває бізнес, вкладає кошти в інфраструктуру міста, у важливі проекти. Наприклад, за сприяння Фонду Порошенка відкрито медичний діагностичний центр з обладнанням, яке закупили в Ізраїлі. Перелік добрих справ можна продовжувати. Повірте, працювати з таким політиком і підприємцем — одне задоволення.

— Бізнес Порошенка — приклад того, як упродовж двадцяти років людина послідовно будувала успішні підприємства, — наголошує народний депутат України Григорій Заболотний. — Підприємства корпорації «ROSHEN» сплачують до державної скарбниці понад мільярд гривень податків! Як на мене, про людину, яка вкладає зароблене в розвиток регіону, країни, створює робочі місця, варто говорити не як про олігарха, а як про патріота.

Пропозиція бізнесу — вільна економічна зона

Як ставиться до політика і підприємця Порошенка вінницька бізнес-спільнота? Про це ми запитали у двох її представників. Особливість розмови в тому, що вона відбувалася ще до виборів глави держави.

Олександр ПЕЧАЛІН, голова спілки підприємців Вінниці «Стіна»:

— У середовищі підприємців міста кандидатуру Петра Порошенка сприймають досить позитивно. Бо він із підприємницької спільноти, отож добре знає проблеми бізнесу. Ми бачимо, як він працює, бачимо його конкретні дуже потужні результати. У мене не було жодного сумніву, що Вінниччина підтримає його кандидатуру на виборах глави держави. І річ не в тім, що Порошенко наш, вінницький, кандидат. Від цього область не може мати якісь особливі преференції. Але лобіювати деякі питання, на мою думку, можна буде простіше. Принаймні ми на це сподіваємося. У нас, наприклад, є пропозиція зробити у Вінницькій області вільну економічну зону. Область розташована в центрі держави, має розгалужену транспортну інфраструктуру. Це дуже важливий аргумент у наших задумах. Вільну економічну зону планували створити в Сумах, але на заваді стали непрості події в державі. Ми хочемо перейняти досвід сумчан, щоб запропонувати реалізувати цю ідею в області. Віримо в підтримку новообраного глави держави.

Юрій ЗАХАРЧУК, заступник голови правління заводу «Пневматика»:

— Дуже важливо знати, що новообраний Президент визначить для себе першочерговим — власний бізнес чи розвиток держави? Якщо він спершу дбатиме про свій бізнес — це погано. Держава виграє тільки тоді, коли його бізнес буде на другому плані. Взагалі, як бізнесмен, як людина, яка знає економіку, Порошенко — дуже непоганий варіант, але при цьому, повторюю, його бізнес-інтереси не мають бути першочерговими. Усім нам треба розуміти, що сильна країна починається з сильної економіки. Якщо політики будуть робити те, що потрібно економіці, Україна стане економічно могутньою державою.