18-річна Альбіна Жарікова працює перукарем у селищі Володарському. У відпустку дівчина вирушила відпочити разом з рідними на море. Тієї фатальної неділі Альбіна разом з подружкою Вікторією Карпенко попливли на надувному матраці. Піднімалися хвилі, дув вітер, і матрац почало відносити далеко. Віта стрибнула у воду і попливла до берега, щоб погукати на порятунок. Аля залишилася сама.

Її знайшли у вівторок уранці за п’ять кілометрів від Єйська (Росія). Це понад 80 кілометрів від Мелекиного, де відпочивала родина. Потерпілу на прикордонному катері доставили до Новоазовська і передали українським колегам. Дівчина отримала опіки 90 відсотків тіла і тепер перебуває на лікуванні в опіковому центрі міської лікарні №1 Маріуполя. У перші дні медики заборонили зустрічі з пацієнткою, яка перебувала в шоковому стані. Тому про подробиці подорожі Альбіни та про пошуки «Голосові України» розповіла її старша сестра Олена.

— Якоїсь миті матрац перестав «слухатися»: дівчата гребли щосили, але лише віддалялися від берега. Тоді Віта вирішила: ось зараз я швиденько попливу до берега, покличу на допомогу човен або катер. Проте пливти довелося майже годину: хвиля відносила назад. Віта згадує, що була знесилена, коли побачила біля берега «банан». І подумала: зараз погукаю, а якщо не почують, то просто втону. Вона не втонула. Одразу знайшла хлопця, який катався на водному мотоциклі, і попросила проїхатися в море. Вони попливли, але сестри не знайшли. Потім Віта прибігла до мене і сказала, що Аля пропала.

Олена з Вікторією умовили власника одного з катерів вийти в море. Був шторм, хвилі заважали роздивитися поверхню води. Зайшовши в море на сім—вісім кілометрів, катер повернув назад.

— Після цього батько поїхав у мелекинську міліцію, — продовжує Олена. — Двері були зачинені: люди сказали, що там рідко хто з’являється. Я побігла до директора пансіонату і попросила його вийти на МНС.

Повідомлення про пригоду, яка сталася в районі бази відпочинку «Електрон» селища Мелекине, надійшло в неділю о 16.45 на пульт зв’язку служби порятунку Першотравневого району від чергового районного відділу міліції. Інформацію про пропалу дівчину отримали рятувальники, Маріупольський морський торговий порт і прикордонники — українські та російські.

А у вівторок пролунав телефонний дзвінок. Це була Аля. Вона подзвонила Віті, бо боялася турбувати маму: після пережитого в неї могло не витримати серце. Сказала, що жива, що її підібрали російські прикордонники і везтимуть до Новоазовська. Після цього зв’язок перервався. Віта з другом Алі – Олегом сіли в машину й поїхали її зустрічати. Після цього її повезли спочатку до однієї лікарні, потім до другої.

За словами Олени, сестра витримала суворе випробування. Першої ночі йшла злива, спалахували блискавки, гримів грім. Пропливаючи морем неподалік Маріуполя, Альбіна бачила світло: кораблі стояли на рейді. В цьому місці їх завжди багато. Але крики дівчини на матраці ніхто не почув — очевидно, через шум хвиль. Наступного дня нещадно палило сонце. Аля, яка була в самому купальнику, без шляпи, окулярів, потерпала від спеки, але боялася зануритися в воду: не була впевнена, що вистачить сил видряпатися на матрац знову. Хотілося пити, і дівчина пила морську воду. Вже поблизу російського берега потерпіла бачила в небі вертольоти, схожі на військові. Коли дівчину зняли з матраца прикордонники, вона була близька до непритомності. У лікарні їй негайно поставили крапельниці — від зневоднення організму.

— Я відчувала, що Аля не могла не знайтися, — каже Олена. — Бідна дитина, скільки вона натерпілася. Вона наймолодша в сім’ї, її завжди балували. Але сестричка — молодець, не панікерка, змогла виявити свій сильний характер. Напишіть обов’язково: вона в нас найкраща, найулюбленіша! Ми вірили, що знайдемо її.

Фахівці обласного управління МНС дали поради, як вести себе в такій, м’яко кажучи, нестандартній ситуації. Щоб вас помітили, не треба кричати і розмахувати руками: достатньо махати однією рукою, пливучи на спині. Не варто скидати одяг: він допоможе підтримувати температуру тіла. А ось непотрібних неплавучих предметів у кишенях позбудьтеся. Фахівці не радять робити рухи у воді, щоб зігрітися, а напружуйте по черзі м’язи частин тіла. Втрата тепла у воді відбувається в кілька разів швидше, ніж у повітрі, тому рухи навіть у теплому морі мають зводитися лише до того, щоб триматися на плаву. Якщо ви у рятувальному жителі, для збереження тепла намагайтеся згрупуватися, охопивши руками з боків грудну клітку і піднявши стегна вище. За деякими даними, цей спосіб може збільшити термін виживання в холодній воді майже на 50 відсотків.

Фото Аліни КОМАРОВОЇ («Приазовский рабочий»).