Пішохідний міст через Десну — місце не тільки для відпочинку й огляду панорами. У багатьох тут з’являється бажання підкорити висоту. Часто-густо смілива ідея зароджується після вживання спиртного. Ось і недавно двоє молодих хлопців стрибнули з мосту назавжди...
— Уже закінчувалася зміна, — розповідає водолаз Чернігівської рятувальої станції Олександр Коленко, — як, бачу, п’яне дівча років 18—20 стрімголов летить з мосту. Після удару об воду головою вона знепритомніла і вже захлинулась. Насилу встиг.
— Стрибають, як правило, п’яні чоловіки, хлопці, — додає черговий рятувальник Петро Власенко. — Це, знаєте, така дурна хоробрість: ось я можу! Днями дівчина слізно благає свого хлопця: не стрибай. А він храбрує, виліз на перила. Якось спільними зусиллями охолодили його. Проте більшість спочатку стрибає, а потім... думає. Добре, якщо на берег виповзає. У нього вже всі внутрішні органи відбиті! Дивишся — наче живий, а через рік-два це постійний пацієнт лікарень. А скільки утопленників ми дістали після таких стрибків із дна! Уявіть, стрибнув не з центру моста, а близько до берега — і головою застряг між камінням...
За словами Олега Шагдарова, начальника Чернігівської міської рятувальної станції, нирці-смертники падають із моста спиною або боком і, непритомніючи від больового шоку, захлинаються.
Зазвичай за рік на Чернігівщині з’являється 20—30 потерпілих, які дістають так звану травму нирця — перелом хребта. Така ціна легковажності.
Чернігів.
На знімку: рятувальник Петро Власенко:
«Я кричу молодим людям на мосту: не випробовуйте долю!»
