Але в нестерпну спеку пиво ллється рікою лише для тих, хто може за нього розрахуватися. Так само не для всіх димлять мангали і світять вивіски ресторанів та кафе, проте це вже — проза життя. Не маєш удосталь грошей — не пускай слинку, але й не думай, що навіть на
«дикому» березі проскочиш мимо пильних очей місцевих «митників». Якраз таку картинку довелося побачити в Новопетрівці, коли повз браму, що перекриває польову дорогу до узбережжя, хотіла безплатно прошмигнути якась не в міру жадібна сім’я. Поки господиня сварилася з дідом-сторожем, хтось із місцевих жителів проткнув ножем автомобільні шини, а на ґвалт, який здійнявся з неймовірною силою, «мадам» порадили звернутися в міліцію. Тільки де та міліція в селі, тим паче, що весь особовий склад міжрайвідділу в цей час перекривав в’їзди до Бердянська! Чим викликаний був генеральний «шмон», до пуття ніхто не міг пояснити, але по місту поповзли чутки, начебто міліція отримала оперативну інформацію про те, що російська наркомафія хоче перекинути в курортну зону величезну партію наркотиків. «Звичайнісінька маячня, — відповіли в обласному управлінні, — йде відпрацювання території. Ми ж повинні забезпечити людям нормальний відпочинок».Як завжди в цю пору, місто переповнене чутками. Москвичі, котрих ще на вокзалі в Пологах перехоплюють курортні квартир’єри, розповідають про те, що Курський вокзал забитий плакатами на зразок:
«Не їдьте в Бердянськ — там замор бичка!» Це — не брехня, замор таки є попри героїчні зусилля місцевого населення щодо ліквідації сумних наслідків екологічної катастрофи. От тільки дивують команди з облдержадміністрації. Високе начальство безапеляційно вимагає не допустити замору. «А як це зробити? — дивується новопетрівський сільський голова Валентин Смага. — Ми ж спеку своїм рішенням не відмінимо і навіть коли б усі стали по груди у воду, бичок від задухи все одно йшов би до берега».Але старше покоління москвичів, не розбещених заморськими курортами, як і всі ми, безмежно віддане Бердянську. Проти цього безсилі будь-які піар-технології, бо Азовське море ще не втратило здатності до самоочищення. До речі, найласкавіше і найтепліше море в наших широтах. А кілька днів можна й перечекати, тим більше, що нудьгувати не доведеться. Бердянці щороку додають до старої частини міста шматочок європейського шарму.
Щоправда, реконструкція проводиться далеко не на добровільних засадах, але місцеві підприємці, зваживши гаманці наприкінці курортного сезону, вже не чмихають на міського голову Валерія Баранова, котрий примушує їх робити незаплановані витрати. Хоча не кожна витівка
«мера» всім до вподоби. Скажімо, «прикольний» пам’ятник дачникам, котрі зустрічають задраними сідницями гостей міста біля автовокзалу, викликає скоріше іронічну посмішку, ніж добрий сміх, але обкований міддю бичок-годувальник будь-якої пори року відшліфований до блиску і, щоб на ньому сфотографуватися, треба чималенько вистояти в черзі. І все ж думається, що поєднати комерційний інтерес із добрим смаком та стилем місцевій владі вже вдалося, про що свідчить сьогорічна архітектурна прем’єра — фонтан «Бердянська коса».Чим же ще, крім міліцейських кордонів, зустрічає Бердянськ своїх шанувальників у новому курортному сезоні? Підвищеною комфортністю відпочинку і європейськими цінами, розрахованими в основному на іноземців, крутим аквапарком, платним в’їздом на косу й обмеженнями щодо в’їзду автотранспорту на пляж
«Лазурний». Причому, незважаючи на засмагле обличчя, кожний із тих, хто виходить із поїзда чи маршрутного таксі, сприймається квартир’єрами не менше як дон Педро чи дон Хуан. Не встигнувши стати на бердянську землю, ви опиняєтеся в дружніх, але далеко не безкорисливих обіймах, бо ви — потенційний «колорад». Це так любовно називають бердянці приїжджих за те, що ті наминають усе без розбору, навіть заморних бичків, і залишаються не тільки живими-здоровими, але й вдячними за гостинність.Остання має свою ціну. Очевидно, вона влаштовує не лише росіян, бо путівки у 82 санаторно-курортні та оздоровчі заклади міста на 13 549 місць викуплено до кінця купального сезону, і туди взагалі не варто рипатися, щоб не марнувати часу. Чом не порадіти за людей, котрі можуть дозволити собі заплатити за двотижневу путівку від 1548 до 5136 гривень! Але й приватний сектор — уже давно не допотопні халабуди, а принаймні князівські тереми. За останні роки Ліски та Матроська Слобідка стали справжнісінькими
«царськими селами», де в кожному дворі, наче манну небесну, виглядають «колорадів» з істинно американським достатком. Є в приватному секторі і номери з басейном, сауною, джакузі, супутниковим телебаченням, а коштують вони до 2 тисяч гривень за добу. Та кажуть, що розкіш введених до початку сезону баз відпочинку «Артурс. Бердянськ. Курорт», «Адмірал», туристського притулку «Еллада» і готелю «Ліван» зашкалює, виходячи за межі фантазії. Чом не повірити?Ну, а тим, хто вже зовсім потрапив на мілину, теж не заборонено їхати на курорт. Треба просто підрахувати
«мані-мані», щоб потім не сісти в калошу. Примітивне ліжко на ніч можна зняти всього за 50 гривень, а прохарчуватися — з ринку, де засилля контрабандних товарів, зокрема в’єтнамської свинини. Коштує вона близько п’яти гривень, приготуванню практично не піддається, але не помрете. І це втішає. Не знаю, скільки коштують обіди для гурманів, а пересічним відпочивальникам можна прожити день за 50—180 гривень, не вживаючи пива й міцніших напоїв. Щодо ресторанів, то там усе обраховується сотнями й тисячами за одне присідання...Курортний сезон лише розпочався і сказати, чи виправдає він надії бердянців, поки що важко. Бувало, що в місті зі 125-тисячним населенням відпочивало й півмільйона людей, бувало і вдвічі менше. Все залежить від погоди, набору обставин і агресивності російських ЗМІ, котрі щоліта розпочинають інформаційну війну проти наших курортів. І це зрозуміло: там, де пахне великими грошима, про жодне братерство не може бути й мови. Але думається, що москвичі не шкодують про свій вибір, а ми просто приречені любити це місто, бо воно, попри меркантилізм населення, все-таки затишне і приємне, а головне — дарує здоров’я.
Запорізька область.
На знімку: біля фонтану
«Бердянська коса» завжди багато охочих сфотографуватися на згадку.Фото автора.
