Виступ Голови Верховної Ради України Олександра МОРОЗА з нагоди відкриття Шістнадцятої щорічної сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ
(Київ, 5 липня 2007 р.)
Шановний пане Президенте Асамблеї!
Шановний пане Голово ОБСЄ!
Шановні пані та панове!
Я радий вітати всіх вас у столиці України на Шістнадцятій щорічній сесії Парламентської асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі.
Хотів би висловити щиру вдячність делегаціям країн-учасниць, а також усім, хто приїхав на її чергове засідання.
Понад 18 років я працюю в цьому залі, і такої високої аудиторії від усієї Європи тут ще не було. Радий із того щиро.
Проведення в цьому році в Києві сесії Асамблеї є свідченням поваги з боку Організації до нашої держави, ролі Верховної Ради України в розвитку демократичних інститутів, зміцненні принципів верховенства права та дотриманні прав людини.
Україна високо цінує діяльність ОБСЄ та розглядає заходи, організовані під її егідою, як хороші можливості для обговорення та розв’язання проблем європейської архітектури безпеки.
Ми вважаємо активізацію міжпарламентського співробітництва важливим чинником збереження миру і стабільності на всій території відповідальності ОБСЄ, рушієм інтеграційних процесів, в тому числі і України, до єдиного Європейського дому.
(Закінчення на 2-й стор.).
Передусім хотів би відзначити активну роль Організації, і, зокрема, її Парламентської асамблеї у забезпеченні демократичного виборчого процесу. На виборах в Україні у 2004-му та 2006 роках делегація спостерігачів від неї була однією з найчисленніших. І це сприяло об’єктивності виборчого процесу, його демократичності.
Нинішня політична ситуація в Україні свідчить про непростий процес розвитку демократичного суспільного устрою в нашій державі. Перед представниками політичних сил України стоять завдання: забезпечення по-справжньому дієвого механізму розподілу влади, вдосконалення національного законодавства відповідно до високих європейських стандартів.
Як держава—учасниця ОБСЄ Україна повинна бути віддана принципам Організації. Тому на складному шляху трансформації політичної системи наш парламент виходить з необхідності суворого дотримання зобов’язань, прийнятих у рамках Гельсінкського процесу, з відданості принципам його заключного Акта —базового документа, положення якого стали надійним фундаментом розвитку, добробуту і процвітання нинішньої об’єднаної Європи.
Ми виходимо з того, що парламентська складова ОБСЄ має бути ефективним засобом,
по-перше, проти спроб послаблення парламентського нагляду і контролю за дотриманням принципів транспарентності в роботі виконавчих органів;
по-друге, зупинення протиправних втручань у процеси нормотворчості і правозастосовну діяльність державних органів, посадових осіб та інших суб’єктів владних повноважень, їх штучне, часом навіть силове, гальмування;
по-третє, постійного звернення уваги держав-учасниць на важливість збереження незалежності законодавчих органів в системі владних інститутів, що є
«альфою і омегою» будь-якої, дійсно демократичної держави.Шановні пані і панове!
Роки, що минули після прийняття Гельсінкського акта, засвідчили не лише позитивні впливи співробітництва на зміцнення безпеки в Європі і світі, а й поставили на порядок денний нові проблеми і виклики сучасності, зокрема, що стосується розвитку парламентаризму як наріжної складової народовладдя.
У цьому контексті запропонував би для обговорення ідею проведення у форматі парламентського виміру ОБСЄ представницької конференції на тему:
«Розвиток парламентаризму: проблеми і завдання». Особливо це стосується молодих демократій, і, я гадаю, це було би корисно.Шановні пані і панове!
Україна цінує участь в ОБСЄ та її Парламентській асамблеї не лише з точки зору беззаперечних переваг від реалізації основних завдань Організації, а й у контексті спільної зовнішньої та безпекової політики, можливості реалізувати євроінтеграційні прагнення нашої держави.
Ми вважаємо, що парламентський вимір ОБСЄ не може стояти осторонь таких важливих питань, як протидія ксенофобії та антисемітизму.
Ми вітаємо проведення Бухарестської конференції ОБСЄ високого рівня з цих питань. Цей захід, поряд із попередніми Кордобською, Берлінською та Віденською конференціями, сприятиме створенню ефективного механізму взаємодії країн-учасниць.
Однією із загальносвітових та цивілізаційних проблем сьогодення є питання енергозабезпечення.
Відсутність діючих економічних механізмів в енергетичній галузі призводить до політизації питань і створює додаткове напруження.
На європейському континенті закладено цивілізований механізм гармонізації національних і міжнаціональних інтересів в енергетичній сфері — Енергетичну хартію. На нашу думку, цей документ має бути посилено таким чином, щоб реалізувати його принципи у балансі з національними інтересами всіх країн, всіх сторін енергетичного діалогу. Ми виступаємо за рівні права і країн, що видобувають та виробляють енергетичні ресурси, і тих, які виступають споживачами, а також країн, які виконують транзитну місію.
Шановні пані та панове!
У світі широко відомі прагнення країн — членів Організації з безпеки та співробітництва в Європі домогтися реальних зрушень у питаннях дотримання принципів демократії та партнерства. Парламентська асамблея ОБСЄ здійснює свій вагомий внесок в цю роботу.
Упевнений, що розвиток політичного діалогу в рамках Організації сприятиме подальшому зміцненню співробітництва та взаєморозуміння між державами і народами.
Як представник країни—господаря сесії, не буду довантажувати гостей проблемами, які нам слід вирішувати самим. Проте, задля об’єктивності, мушу сказати, що сьогодні в Україні з боку інституту Президента ведеться, по суті, антиконституційний наступ на парламентаризм, демократію, європейські ідеали і цінності. І це не зовсім те, про що, на жаль, говорив тут Президент, або далеко не те. Але це, ще раз повторюю, наші внутрішні проблеми, і ми їх розв’яжемо самі.
На закінчення хотів би побажати всім учасникам і гостям сесії успішної роботи та плідних дискусій.
Дякую за увагу!
