З чиєї «ласки» хлібороби знову набивають собі гулі тими самими граблями

Роменський район упродовж століть цілком заслужено вважався житницею Сумщини. За відновлення цього статусу місцеві хлібороби серйозно взялися минулої осені, повернувши в сівозміну майже 15 тисяч гектарів «цілинних» земель.

Та нинішнього року заповітним надіям нізащо не сповнитися. Позбиткувалася посуха? Безперечно. Насправді ж вона лише наслідок, а корінь зла, як і в минулі роки, у нехтуванні прогресивними виробничими технологіями.

— Нехтування — це коли товаровиробник свідомо порушує прописні істини землеробства, — підправляє мене виконувач обов’язків голови Роменської райдержадміністрації Валерій Білоха. — У нашому ж випадку абсолютна більшість місцевих хліборобів зробила це з відчаю та безвиході.

Для колишнього керівника одного з провідних господарств району — це не проста констатація реалій, а справжній крик хліборобської душі. Як і раніше, держава цього року знову «нагрузила» довірливих селян обіцянками по саме нікуди і вмила руки, віддавши задекларовані зобов’язання на відкуп підгодованим «меценатам», які навчилися кувати зиск навіть із повітря. Ось лише два приклади.

Тільки-но уряд оголосив сільгоспвиробникам, що відшкодовуватиме їм на кожній закупленій тонні мінеральних добрив 100 гривень бюджетних коштів, як фірмачі тут же підвищили ціну на «вітаміни полів» зі 1100 до 1200 гривень за тонну: мовляв, їжте і дякуйте нам за доброту. Аніскільки не відстали від них і банкіри.

— Згідно з урядовою постановою цьогорічні кредитні ставки для селян були обмежені 18 відсотками, погашення 10 відсотків брала на себе держава, — зазначає Валерій Олександрович. — Та замість обіцяних 18 відсотків деякі банки зістригають 21, а окремі, з майстерністю справдешніх лихварів, гилять 24 відсотки і навіть більше.

І таких прикладів «взаємовигідної співпраці» з фірмачами, лихварями та посередниками кожен селянин вам сьогодні, не напружуючи пам’яті, наведе щонайменше десяток. Де вже йому за таких обставин думати про новітні технології! За такої «співдружності», коли жодного шансу заробити бодай на оборотні кошти, у більшості з них один-однісінький клопіт: втримати на плечах останню свитину. І з кожним роком зробити це їм вдається дедалі важче і важче. Нині керівники господарств укотре сушать голови, чим жнивувати: до кого залізти в кабалу по позичку на пальне? Оскільки «живих» грошей катма і взяти їх під нормальні відсотки ніде, доводиться знову приставати на глитайські пропозиції «меценатів-благодійників» і продавати їм увесь урожай на корені.

Разом з тим дедалі наполегливіше одвічних хліборобів витісняють з їхньої землі інвестори. Сьогодні, за словами Валерія Білохи, в Роменському районі таких двоє — «Нафтоком-Агро» та «Інтерагротрейд», в користуванні яких уже майже половина всіх наявних сільгоспугідь. «Засіяли орендовані землі практично самою кукурудзою, яку восени сплавлять в африканські країни, — зітхає співрозмовник. — Наскільки наповниться районний бюджет, не знаю, але те, що з їхнім приходом безробіття почало галопувати, — факт достеменний. А для району це катастрофа. Адже в сільській місцевості нині проживає половина населення. Багатьом, окрім власних підсобних господарств, ніде докласти рук...»

Загалом по області жнивна ситуація ще гірша. Посуха практично звела нанівець всю роботу, спрямовану на стабілізацію сільськогосподарського виробництва в регіоні. Посилює тривогу нестача сучасної зернозбиральної техніки. Так, згідно з планом у нинішні жнива в загінки мало стати 1465 комбайнів. За цих умов навантаження на один зернозбиральний агрегат в середньому по області становило б 265 (!) гектарів. Утім, хліборобам уже сьогодні доводиться чухати потилиці й переглядати попередні «стаханівські» плани. І якомога швидше. Адже на початок червня до жнив було підготовлено лише 858 степових кораблів. Відтоді помітних зрушень на краще майже не сталося.

Сумська область.