Продуктивна робота парламенту

Виступ Голови Верховної Ради України Олександра Мороза на закритті третьої сесії Верховної Ради України п’ятого скликання

Шановний Вікторе Федоровичу, шановні народні депутати, журналісти, запрошені, громадяни України.

У специфічних умовах проходить сьогодні закриття третьої сесії парламенту п’ятого скликання.

Спочатку про статистику. Передбачалося протягом нинішньої сесії розглянути 610 питань. Вони були внесені до порядку денного. Цей план виконано. Прийнято рішення стосовно 630 проектів законів. Схвалено в першому читанні 97 законопроектів, 330 — відхилено і знято з розгляду, у тому числі 197 проектів вважаються відкликаними.

Робота парламенту характеризується як продуктивна. Але мова йде не так про кількість, як про якість роботи над проектами.

Більш як 80 відсотків усіх законопроектів у сесійному залі прийнято кількістю понад 300 і 400 голосів. Тому всі розмови про те, що немає стабільності, немає єдності в гілках влади, стабільності під час розгляду питань у сесійному залі — це все вигадки, оскільки такого рівня злагодженості під час голосування, тим паче надзвичайно важливих законів, у Верховній Раді ніколи не було.

Політична ситуація сьогодні непроста. Створена штучно політична криза, суб’єктивна причина її створення ні в кого із тверезих політиків не викликає сумніву, і це тим більш дивно, що коаліція і створений нею уряд працюють ефективно, що підтверджується наслідками господарювання.

Додатковим підтвердженням ефективності є те, що напередодні нового року прийнята постанова про поетапне підвищення соціальних гарантій для людей, заробітної плати і пенсій, і те, що забезпечується повне виконання цієї постанови, рішень коаліції й уряду. Є всі підстави сподіватися на те, що коаліційний уряд може в серпні, а найпізніше у вересні, за наслідками розвитку економіки вирішувати далі питання про підвищення зарплат, пенсій і соціальних гарантій для громадян України.

Це принципово важливо, це доказ ефективності роботи коаліції і створеного нею уряду. Яка ж причина штовхає бажаючих зруйнувати стабільну роботу влади?

Вважаю, що це бажання повернути владні повноваження тих, хто не одержав підтримки на виборах, хто, одержавши владу із рук Президента, вважає себе опозицією. А це стосується практично всієї виконавчої гілки на місцях, яка підпорядкована Президенту.

Метод досягнення поставленої мети — дестабілізація ситуації, провокації, суцільні порушення Конституції, втручання в діяльність гілок влади, використання для того реальних і привласнених можливостей Президента. З прикрістю мушу про це говорити, оскільки все те, що відбувається сьогодні в країні, пов’язане з цією обставиною. Ми не можемо оминути увагою саме її.

Особливу тривогу викликає умисне руйнування судової системи влади, блокування роботи Конституційного Суду. А те, що відбувається з Конституційним Судом і Центральною виборчою комісією, є не просто безглуздям, а наругою над правом і законами України.

Ми разом із Президентом і Прем’єр-міністром підписали спільну заяву. Сьогодні багато хто починає коментувати, як виконується ця заява. Мушу сказати, що з боку Прем’єр-міністра і Голови Верховної Ради ця заява виконується буквально. Своїми діями Президент дезавуював заяву зі свого боку, оскільки він, по-перше, не дотримується ні пункту 2 цієї заяви (про процедуру оголошення виборів при виконанні процедурних моментів, передбачених статтею 82 Конституції, Регламентом Верховної Ради і постановами Верховної Ради), по-друге, порушується пункт 7 цієї заяви, де йдеться про те, що ніхто не має права втручатися в роботу правоохоронних органів, судів та інших інститутів влади в Україні.

На жаль, цей пункт заяви не дотримується саме Президентом, про що вже згадувалось.

Уся та історія, котра передувала підписанню заяви, і діяльність після того, особливо вплив на судову гілку влади, на Конституційний Суд зокрема, є свідченням того, що заява використовується як виправдання позаконституційних дій. Це, на мій погляд, є недопустимим.

Ми поза законом домовленостей із Президентом не шукаємо, але ми (все суспільство, політичні організації) зобов’язані примусити його шанувати Конституцію, бо інакше це і багато шкоди завдасть державі, і дорого коштуватиме Україні.

Україна лише тоді матиме перспективи, коли всі представники влади, а Президент насамперед, показуючи приклад, діятимуть у межах Конституції і законів. Іншого шляху для України не існує.

На сьогоднішній день парламент легітимний, правочинний, сумнів у тому може бути лише після офіційного повідомлення ЦВК про те, що ніким замінити депутатів, котрі не хочуть працювати в парламенті. Або сумніваються люди у випадках, які юридично не можна коментувати.

Багато хто намагається пояснити природу конфлікту недоліками Конституції. Скажу відверто — це лукавство. Не Конституція винна, а ті, хто свідомо її порушує.

Звичайно, Конституцію треба вдосконалювати і за змістом — це другий етап політичної реформи. Ми могли б розглянути цей проект сьогодні, відправити його Конституційному Суду.

Про що йдеться у цьому документі, з яким добре знайомі всі присутні депутати, який двічі обговорювався на консультативно-дорадчій раді за участю широкого кола представників органів місцевого самоврядування: голів міст, голів обласних, районних рад, депутатів різного рівня? На що спрямований цей проект? На вдосконалення механізму взаємодії вищих органів державної влади, в тому числі з урахуванням наявного негативного досвіду відносин між Верховною Радою, Президентом і Кабінетом Міністрів. Спрямований на вдосконалення механізму виконання державою функцій правосуддя, забезпечення ефективного судового контролю. На забезпечення або на вдосконалення систем місцевого самоврядування, наповнення його реальним змістом, на чому особливо наголошують представники місцевих рад.

Положення законопроектів спрямовані на вдосконалення механізму функціонування державної влади, мають забезпечити належну реалізацію конституційного принципу поділу влади, системи стримування і противаг, притаманних організації влади в парламентсько-президентських республіках. У цій частині пропонується:

— завершити механізм забезпечення безперервності функціонування парламенту України, щоб ні в кого не виникало спокуси пояснювати, з яких і до яких пір може працювати парламент;

— створити ефективну систему виконавчої влади. Передбачено одноканальне формування Кабінету Міністрів, бо двоканальне приносить нікому не потрібне напруження і суперечить логіці парламентсько-президентської форми правління;

— уточнити конституційний механізм взаємодії у владному трикутнику Президент—парламент—уряд;

— унеможливити політичне блокування діяльності парламентської урядової більшості з боку Президента. Приведено у відповідність до усталеної конституційної практики європейських держав процедуру подолання вето Президента. Уточнено правовий статус Президента, виключені абстрактні повноваження, а повноваження, притаманні виконавчій владі, передані Кабінету Міністрів, приведено до європейських стандартів обсяг гарантій недоторканності Президента.

Окремо хотів би наголосити на тому, що в проекті визначено обсяг депутатської недоторканності, яка поширюється лише на випадки, коли можливе покарання у вигляді обмеження свободи депутата. У всіх інших правовідносинах депутат виступає так само, як і будь-який громадянин держави. Я вважаю, що це якраз відповідь на ті всі політичні спекуляції, котрі ми чуємо раз по раз у цьому відношенні.

Поза всяким сумнівом, ми повинні були б цей принцип застосувати і до інших суб’єктів влади, які користуються статусом недоторканності. Це стосується і суддів, і самого Президента, й інших посадовців.

Для вдосконалення виконання державою функції правосуддя та забезпечення конституційного правопорядку в законопроекті пропонується оптимізувати систему судоустрою та судочинства, створено умови для інтеграції України в систему міжнародного судового захисту через визнання і виконання рішень судових органів, які не належать до системи судів України.

Закладено передумови для реалізації народом України права на здійснення судової влади через інститут присяжних, посилено вимоги до кандидатів на посади суддів;

— посилити гарантії незалежності судової гілки влади. Передбачено порядок призначення на адміністративні посади в судах безпосередньо органами суддівського самоврядування, уточнено обсяг недоторканності суддів та порядок притягнення їх у відповідних випадках до кримінальної відповідальності.

Передбачається уточнити компетенцію Конституційного Суду з огляду на неспроможність судом забезпечити розгляд відповідних справ, уповноваження щодо тлумачення законів покладено на парламент України, а зусилля Конституційного Суду спрямовуються винятково на вирішення питань конституційності відповідних актів та тлумачення Конституції. Наведу приклад.

За 11 років існування Конституційного Суду ним розглянуто лише 83 справи щодо конституційності актів, тоді як прийнято їх більш як 40 тисяч. І часто виникає потреба їх розтлумачити на предмет відповідності Конституції та стосовно змісту самих актів. Очевидно, щоб спростити цю процедуру і маючи на увазі, що це практикується в багатьох конституціях світу, тлумачення власних законів може здійснювати той орган, який створює ці закони. Завдання Конституційного Суду — забезпечити аналіз щодо відповідності законів Конституції — Основному Закону України або тлумачення самої Конституції.

Нарешті, пропонується уточнити повноваження прокуратури, з урахуванням рекомендацій Ради Європи, оптимізувати повноваження Вищої ради юстиції.

З метою наповнення гарантій місцевого самоврядування реальним змістом пропонується вдосконалити питання організації публічної влади на місцевому рівні. Це має забезпечити організаційну, економічну та іншу самостійність місцевого самоврядування. Пропонується проектом надати можливість утворення районним та обласним радам власних виконавчих органів та виконання ними відповідних місцевих бюджетів, здійснення управління комунальним майном, безпосередня реалізація органами самоврядування обласного та районного рівнів власних рішень.

Для реального наповнення місцевих бюджетів передбачається визначити законом мінімальну частку від податків і зборів, які спрямовуються на формування їх доходів.

Пропонується привести у відповідність терміни повноважень депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та сільських, селищних, міських голів з терміном повноважень народних депутатів, себто п’ять років.

Далі. Потрібно виключити позасудовий механізм зупинення актів місцевого самоврядування.

І, нарешті, створити передумови для оптимізації адміністративно-територіального устрою у країні.

У проекті враховані консультації, які ми проводили з представниками органів місцевої влади.

Я думаю, що спекуляції щодо порядку розгляду змін до Конституції уже доволі всім відомі і не викликають враження новизни. Але широке обговорення проекту змін буде абсолютно корисним для суспільства, для влади, для парламенту, який збереться розглядати це питання в остаточному варіанті.

Ми повинні виходити з того, що громадяни будуть вважати владу своєю, якщо вони реально бачитимуть її вплив там, де живе громада: в селі, селищі, місті. Тому головне завдання для парламенту змінами в Конституції і в законах перемістити реальну владу на місця, до людей, і ті, хто виступає проти такої перспективи, виступають проти інтересів людей. І тому ми будемо виступати проти тих, хто блокуватиме таку переміну. Парламент і уряд готові законодавчо відповісти на потреби місцевого самоврядування вже сьогодні. Нам заважає це робити відповідний інститут влади, якому не подобається децентралізація влади, а спостерігається бажання її сконцентрувати в руках так, як це було за часів до 2004 року.

Добре було б, щоб Венеціанська комісія також висловилися з цього приводу. Щоб ще раз офіційно підтвердила свої пропозиції стосовно статусу імперативного мандата.

А ще ми хочемо, щоб у дискусії про Конституцію взяли участь представники опозиції. Бо коаліція над проектом працювала і його знає. А якщо дострокові вибори і відбулися б, то збільшення чисельності складу цієї ж коаліції відбулося б швидко, він швидко прийняв би зміни до Конституції. Однак треба, щоб і опозиція попрацювала над цим документом, висловила свої міркування.

Тепер декілька слів щодо порядку роботи в літні місяці. Ви знаєте, що на початку липня (5—9 числа) тут проходитимуть засідання Парламентської асамблеї ОБСЄ, розглядатимуться важливі питання. Це велика честь для нашої держави, оскільки ми вибороли таке право.

За потреби парламент може в будь-який момент зібратися на позачергову сесію, я про це наголошую, щоб, відпочиваючи, ви не забували про таку обставину. Постанова з цього приводу прийнята минулого тижня, ви це теж знаєте.

На завершення сердечно бажаю всім вам провести продуктивно зустрічі з виборцями. Ідіть до людей, говоріть їм правду, говоріть їм все те, що лежить у вас на душі, як враження від роботи в парламенті під час третьої сесії і всієї каденції нинішнього скликання. Говоріть із людьми, бо вони — джерело влади, єдине джерело влади, яке не може ніхто собі привласнити.

Бажаю також відпочити, щоб вистачило сил під час наступної сесії, яка має розпочатися за календарним планом 4 вересня цього року, відповідно до статті 83 Конституції України.

Ще раз бажаю всім добра, успіхів і готовності до роботи в парламенті під час четвертої сесії. Спасибі.

Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.