У Північній Америці живе бичача жаба з надзвичайно гучним голосом. Як і всі її земноводні родичі, вона видає звуки за допомогою голосових зв’язок. Але тільки їх вочевидь недостатньо, щоб так голосно квакати, і тому вчених багато років цікавило питання: які органи посилюють крики жаби?
Спочатку вони думали, як пише журнал
«Хімія і життя. XXІ століття», що вся справа в так званих «горлових мішках», які сполучаються з ротовою порожниною і могли б служити резонатором. Однак підтверджень цьому не знайшлося.Але відповідь все-таки вдалося знайти. Американський зоолог А. Перг’ю з Каліфорнійського університету діяв на жаб звуками різної частоти, визначаючи, які органи в їхніх тілах резонували у відповідь. Йому вдалося з’ясувати, що стінки горлових мішків у бичачої жаби майже не тряслися, — отже, справа була не в них. Зате вушні мембрани починали вібрувати так сильно, що це можна було відчути пальцями. А якщо зоолог затуляв вуха жаби поролоновими навушниками, голос тварини ставав глухим, як у людини з кляпом у роті. Вчений навіть підрахував, що гучності свого голосу бичача жаба на 980 відсотків зобов’язана вухам.
Здавалося б, тепер усе зрозуміло, проте постало ще питання: а як ця крикуха не глухне від власних криків?
Фото Сергія ГЛАДКЕВИЧА.
