Півтора року тому донецький корпункт «Голосу України» провів у Слов’янську «круглий стіл», присвячений проблемам малого бізнесу. Після публікації редакція одержала чимало відгуків, які засвідчили: тема, порушена газетою, і досі лишається актуальною. Тому до обговорення відносин малого бізнесу з місцевою владою і контролюючими органами вирішено було повернутися. Цього разу ми запросили представників обласних структур і самих підприємців — від півдня до півночі області.

Що являє собою соціальна відповідальність бізнесу? Чи достатньо у підприємців прав, щоб захистити себе і свій бізнес від незаконних дій чиновників і правоохоронців? Чому малий бізнес настільки важко виходить із тіні? Влада має допомагати дрібним підприємцям чи, навпаки, відійти і не заважати розвиватися цій сфері? Відповіді на ці та інші питання шукали учасники «круглого столу».

«Ми не спекулянти!»

Людмила Валентинова, директор ПП «Учетно-информационный центр», голова депутатської комісії з питань економічної політики, бюджету й фінансів Слов’янської міської ради:

— Одна з дуже важливих проблем, якщо не найбільша, — бюрократизм у нинішній системі управління та влади, у дозвільній системі. І дуже непрості відносини між підприємцями та контролюючими органами. Є укази, постанови, спрямовані на поліпшення цих взаємин. Але, відверто кажучи, у більшості випадків ці заходи здійснюються формально, для звітності. У нас немає державної підтримки підприємців-початківців. Немає пільгового кредитування, що могло б допомогти підприємцеві стати на ноги. Немає системи пільгового оподаткування. Нарешті, немає нормального законодавства стосовно малого бізнесу — прозорого та зрозумілого, а не такого, котре кожен читає, як йому зручно.

Світлана Лагунова, приватний підприємець, село Мелекине Першотравневого району:

— Я представляю чи не найдрібніший бізнес — сільський. Сільська місцевість узагалі відрізняється за своєю специфікою. Наша особливість — сезонність, адже ми працюємо в курортній місцевості. У зоні відпочинку немає великих фабрик і заводів. А за літні місяці ми повинні заробити стільки, щоб вистачило на весь рік. Нас мало — усього десять приватних підприємців у селі. Власниками більшості торговельних точок, що відкриваються в літній сезон, є люди не з Мелекиного. А до нас, дрібних сільських підприємців, досі збереглося зневажливе ставлення: мовляв, ви спекулянти, ви нічого не робите. Ображає, що таке ставлення ми відчуваємо і з боку районної влади. Однак хочеться висловити подяку за те, що на обласному рівні є така структура, як фонд підтримки підприємництва, і нам, підприємцям, є куди звернутися й одержати необхідну консультаційну та інформаційну підтримку.

З малим бізнесом пов’язана кожна п’ята родина в області

Сергій Богачов, начальник управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, голова постійної комісії з питань планування бюджету й фінансів:

— Проблема відносин бізнесу та влади має дві складові: як захистити підприємця від нахабного чиновника і як захистити чиновника від нахабного підприємця. Це стане можливим, якщо ми обмежимо людські контакти між чиновниками й підприємцями, формалізуємо дозвільний процес та підвищимо конкурентоспроможність за рахунок конкурсної передачі, зокрема, земельних ділянок і нерухомості, що є державною або комунальною власністю. Але процедура аукціонних і конкурсних способів передачі в оренду та продажу земельних ділянок не відрегульована, закони суперечать один одному.

Сергій Перебийніс, заступник Слов’янського міського голови:

— У нас, як і в деяких інших містах України, створено так званий кластер, тобто групу пов’язаних між собою компаній. Коли шість-сім років тому припинили роботу і збанкрутували великі державні підприємства, понад 5 тисяч чоловік опинилися викинутими на вулицю. Ці люди переважно займалися порцеляною та керамікою. Тому фахівці почали самі організовувати малі підприємства з виробництва порцеляни. Сьогодні таких підприємств більш як 500, вони виробляють продукції на 30 мільйонів гривень за рік. За кожним із них — структури з постачання глазурі, форм, із доставки продукції, її реалізації.

От цим шляхом, вочевидь, і треба далі просуватися. Не скажу, що сьогодні все гладко. Але місцева влада вдячна підприємцям за те, що вони допомогли місту уникнути соціального вибуху, який пережили інші. Робота з бізнесом — дуже тонка, й іноді краще не влазити в цю систему. Вона настроюється сама, і настроюється непогано.

Борис Адамов, заступник голови Донецької обласної державної адміністрації:

— Загалом процеси, що відбуваються сьогодні в економіці області, свідчать про те, що роль підприємництва зростає. З одного боку, частка малого бізнесу в загальному обсязі реалізації продукції в Донецькій області нижча, ніж у середньому по Україні. І це легко пояснюється: у нашому регіоні розташовані промислові гіганти, що визначають економіку регіону. З другого боку, підприємництво — це найпотужніший соціальний фактор. Практично кожна п’ята родина в Донецькій області так чи інакше пов’язана з малим бізнесом і результатами його діяльності.

Тому процеси, що відбуваються в цій сфері, безперечно, обласній адміністрації не байдужі. Пошуки шляхів мінімізації витрат кожним підприємцем призводять до того, що значна їх частина сьогодні перебуває «у тіні». Тому одне з головних завдань органів управління — легалізація у сфері трудових відносин. Друга проблема — заробітна плата: виплата грошей через «конверти», нарахування зарплати нижче встановленого мінімального рівня. Середній розмір заробітної плати по Донецькій області у промисловості торік становив 1405 гривень. А в малому бізнесі — удвічі менше. Це проблема і влади, і бізнесу. І ми зобов’язані досягти взаєморозуміння у сфері податкових відносин, яке б забезпечило виконання соціальних програм. Тому що яку б ми сьогодні програму не назвали: освіта, охорона здоров’я, соціальний захист, культура — це все бюджетники. А всі бюджетники залежать від того, скільки тонн вугілля буде видобуто, скільки буде реалізовано продукції, як на великому, так і на малому підприємстві. І влада, і підприємці є суб’єктами одних і тих самих життєвих процесів, що відбуваються на території області. І тому ми закликаємо до співробітництва та взаємодії.

Донецька область однією з перших розробила регіональну стратегію розвитку малого та середнього бізнесу до 2010 року. Механізмом реалізації стратегії є програма розвитку підприємництва в регіоні на 2007-2008 роки. Під час розробки цих програмних документів вивчалися проблеми, що виявлялися шляхом проведення соціологічного дослідження й аналізу звернень на «гарячі лінії» для підприємців. «Найбільшими бар’єрами на шляху розвитку бізнесу було названо недосконале податкове законодавство, високу вартість кредитних ресурсів, велику кількість перевірок, недостатньо розвинену інфраструктуру підтримки підприємництва, недостатній рівень знань підприємців. На усунення тих проблем, що можуть бути вирішені на регіональному рівні, і спрямована наша програма», — зазначила заступник начальника головного управління економіки обласної державної адміністрації Олена БІрюкова.

Наприклад, для здешевлення кредитів для суб’єктів малого та середнього бізнесу цьогоріч буде розпочато роботу з часткового відшкодування з обласного бюджету процентних ставок по кредитах. Крім того, на паритетних засадах з органами місцевого самоврядування будуть створені фонди підтримки підприємництва в Сніжному і Краматорську. Для підвищення рівня знань підприємців планується проведення для них семінарів різної тематики, випуск бюлетенів і довідників.

Клуб взаємодопомоги для підприємців. Вхід вільний

—Далеко не всі проблеми можна вирішити на регіональному рівні або силами лише місцевої влади. Дивно, але часто найефективнішу допомогу підприємцям надають колеги. «Ми більше схиляємося до того, що малий бізнес повинен допомагати собі сам, — переконаний президент Донецької торгово-промислової палати Геннадій Чижиков. — Ті, хто етап становлення вже пройшов, найкраще знають, що і як треба робити. Тому ми практикуємо різні ділові зустрічі, «круглі столи», бізнес-ланчі.

Надання інформаційних послуг, навчання і правовий захист підприємців здійснює Регіональний фонд підтримки підприємництва у Донецькій області.

Тетяна Шашкова, генеральний директор фонду:

— Сьогодні перевірки — одна зі складних проблем для малого бізнесу. Про це свідчать дзвінки на нашу «гарячу лінію». Право перевіряти підприємця мають близько 20 служб. Аналіз показує, що системи перевірок не виконують функцію запобігання порушенням. Перевіряють довго, часто, дорого. І найважливіше — немає рівності усіх суб’єктів контролю. Ми знаємо, що в парламенті лежить проект закону про основні положення державного контролю у сфері господарської діяльності. Сподіваємося, прийняття цього закону усуне наявні недоліки. Напевно, потрібна стаття, яка б передбачала відшкодування збитків підприємцеві, якщо їх завдано неправомірними діями контролюючих органів.

А яка думка протилежної сторони? Коментує Валентина Левченко, заступник голови державної податкової адміністрації в Донецькій області:

— Ми поставили першочергове завдання — роз’яснювати підприємцям усі питання, пов’язані з податками. У Слов’янську навіть вдалися до експерименту, і на ринку, де продається кераміка, розмістили свій консультаційний пункт. Даємо відповіді на сайтах, працюємо по «гарячих лініях». Але ми аналізуємо й надходження податків. Минулого року такі підприємства заплатили 190 мільйонів гривень. Це позитивна тенденція. Водночас громадськість та уряд визнали, що малий бізнес найчастіше є джерелом уникнення оподаткування. Є міста, де в малому бізнесі зарплата 350 гривень. Це не звинувачення, це серйозна проблема.

«Круглий стіл» закінчився, але крапку в розмові не поставлено. Його учасники висловили чимало пропозицій, які ми узагальнили й направили на адресу всіх причетних до розвитку малого бізнесу інстанцій, яким буде корисно знати думку підприємців — однієї з найактивніших груп населення.

Матеріали «круглого столу» підготували Ліна КУЩ, Ірина ОЛЬШАНСЬКА.

Фото авторів.