* З 1 липня Кабінет Міністрів обмежує експорт зерна.

* Ціни на бензин і дизпальне тимчасово зафіксували.

* В Ле-Бурже (Франція) презентовано Ан-148.

Економіка неоднорідна по своїй суті. Як сонце, що породжує і світло, і тіні. Щоб провести фінал світової першості з футболу в Києві, треба зупинити спорудження торговельного центру навпроти Центрального стадіону, сплатити щонайменше 50 мільйонів компенсації будівельникам. Для того, щоб полегшити вояж до Європи (одержати шенгенську візу за 10 днів і 35 євро), слід визнати жорсткі правила реадмісії і пов’язані з ними бюджетні видатки упродовж найближчих років. Тиждень підтверджував не раз, що уряд перебуває в полоні процесів, котрі відбуваються по обидва боки сонця.

Уряд прийняв постанову, яка обмежує експорт зерна нового врожаю до 1 жовтня 2007 року обсягом 3 тисячі тонн на пшеницю, суміші з неї, ячменю, кукурудзи і жита. За словами міністра агрополітики Юрія Мельника, постанова діятиме до поповнення продзапасів. Інакше кажучи, до сформування резерву у 4 мільйони тонн, із яких 1,8 мільйона тонн — регіональний. З одного боку, запроваджувані обмеження мають на меті запобігти дефіциту зерна (за даними Мінагрополітики, загинуло 1,1 млн. га посівів) і стабілізувати ціни на борошно і хліб. Саме вони ледь не спричинили кадрові розбірки на урядовому рівні. А з другого — заступник Генпрокурора Тетяна Корнякова вже поінформувала, що її відомство виявило тисячі тонн гнилого державного зерна на Дніпропетровщині. Це підтверджує деякі оцінки експертів про багатомільйонні збитки виробників, переробників і трейдерів, яких вони зазнали від запровадження експортних обмежень восени минулого року і котрі вони відшкодовували, піднімаючи ціни зараз.

Потойбіч сонця не одна прикрість — експортні обмеження другий рік поспіль псують нашу репутацію на світовому ринку, м’яко кажучи, суперечать намірам вступити до СОТ, прямо кажучи — не сприяють поліпшенню інвестиційного клімату в АПК. І чи варто дивуватися тому, що ми за чотири місяці перекриваємо річний прогноз негативного сальдо зовнішньої торгівлі у 2,6—2,8 мільярда доларів США!

Нині ми обмежуємо експорт вугілля до Східної Європи, електроенергії (тимчасово) — до Білорусі, з наступного місяця, імовірно, нам обмежать поставки холоднокатаного плаского прокату — до Росії... По один бік сонця — торговельні обмеження, по другий — обмеженість багатьох державних менеджерів, неспроможних переламати тенденцію непродуктивної торгівлі на зовнішніх ринках. Бо звикли боротися не з причинами кризових явищ, а з наслідками, про що свідчать спізнілі на кілька років перемовини міністрів-аграріїв (очевидно, і прем’єр-міністрів) Росії та України стосовно координації зусиль, а не посилення конкуренції на міжнародних ринках зерна, які відбувалися звітного тижня.

На внутрішньому ринку радять дивитися на сонце крізь окуляри. Тоді навіть бензин і дизпальне або помаранчевого, або блакитно-білого кольору. Залежно від цього тобі пропонують вирішити: уряд діє ринковими методами чи ручними? Незалежно від кольору — тобі начхати. Якщо обіцяють до кінця червня продавати бензин А-95 не дорожче 4,6 гривні за літр, а дизпальне — 4 гривень, хто проти? Той, кому сьогодні належить стримати ціни на хліб, тільки — «за», бо витрати на електроенергію, газ, заробітну плату, пальне вже роблять випічку збитковою. Той, хто вже прагне сподобатися електорату, і поготів. Усі — «за», і не згадаєш навіть, що формально ринок нафти і зерна лібералізовано ще на початку століття. І не помітиш в окулярах, що, формульний підхід до ціноутворення на ринку нафтопродуктів вочевидь однобічний: адекватно до зростання світових цін вартість пального дорожчає, але не дешевшає. Поза тим, за оцінками експертів, роздрібні ціни на бензин серед тижня навіть втратили один відсоток у великооптовому сегменті, що звісно, певною мірою сприятиме стабілізації цін на хліб. Так уже склалося, що виборам передує період меморандумів з однобічним поглядом на сонце.

...Слухав репортаж про перебування нашого регіонального літака Ан-148 на паризькому авіакосмічному салоні в Ле-Бурже. За відгуками експертів, дуже перспективного лайнера, розробленого на АНТК імені Антонова, яким цікавляться в Росії, Китаї, у країнах Латинської Америки... Десь глибоко усередині заворушилася гордість за свою країну. Попри те, що створили його в кооперації з визнаними європейськими авіабудівниками. Попри те, що за серійний випуск візьмуться росіяни. Але заворушилася і завмерла, щойно згадав чергову урядову «випічку» — концепцію Державної цільової програми «Створення в Україні інноваційної інфраструктури на 2008—2012 роки». За п’ять років ми плануємо довести кількість підприємців, котрі реалізують інновації, до 10 тисяч, посилити інноваційну активність підприємств аж на 5 відсотків, залучити на все про все 7 мільярдів гривень інвестицій. Протирайте, хлопці, окуляри!