23 червня виповнилося 75 років з дня народження і 53 роки наукової діяльності академіка НАН України, почесного директора Інституту газу НАН України, члена спостережної ради НАК
«Нафтогаз України» (1998—2006 рр.), лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, заслуженого діяча науки і техніки України, доктора технічних наук, професора Карпа Ігоря Миколайовича.Нинішній почесний директор Інституту газу Ігор Карп — корінний киянин, у столиці народився, тут таки здобував освіту і втілював у життя свої творчі задуми. У 1949 році Ігор Карп вступає на металургійний факультет Київського політехнічного інституту, який закінчує з відзнакою 1954 року. Відразу після закінчення отримав направлення на роботу в Інститут використання газу в комунальному господарстві і промисловості АН УРСР (згодом — Інститут газу НАН України). Того само року він вступив до аспірантури і 1959 року захистив кандидатську дисертацію на тему переведення мартенівських печей на опалювання природним газом і удосконалення їх теплової роботи.
Власне, з кінця 50-х років Ігор Миколайович починає працювати з питаннями, які стосуються використання нового на той час виду палива — природного газу.
«Інститут газу було створено 1949 року, відразу після побудови газопроводу Дашава—Київ. Ніхто тоді достеменно не знав, як найефективніше використовувати газ. Усі тоді працювали і грілися тільки за допомогою твердого палива», — розповідає Ігор Карп. У 1986 р. Ігор Миколайович отримав заслужене визнання від своїх колег і став директором Інституту газу НАНУ, а 1992 року його обрали академіком НАН України.З кінця 70-х років Ігор Миколайович тісніше співпрацює із вітчизняними нафтогазовими підприємствами, що займаються видобутком, переробкою і зберіганням нафти і природного газу. Сьогодні більшість цих підприємств об’єднанні під дахом однієї корпоративної структури, яка називається НАК
«Нафтогаз України». Ця компанія завжди вирізнялася серед інших своєю увагою до науки, підтримувала її, широко застосовуючи на практиці наукові технології.У 80-ті роки, незадовго до призначення Ігоря Карпа керівником Інституту газу, учений безпосередньо займався стратегічним на той час питанням моделювання і розрахунків режимів транспортування блакитного палива газотранспортною системою України. Не помилимося, сказавши, що саме завдяки дослідженням Ігоря Миколайовича та інших науковців
«Нафтогаз України» сьогодні забезпечує надійне і своєчасне постачання природного газу до країн Європейського союзу.Наслідком багаторічної співпраці Ігоря Карпа із НАК
«Нафтогаз України» стало його призначення у 1998 році у спостережну раду «Нафтогазу». Інститут газу під керівництвом Ігоря Миколайовича здійснював аналіз втрат під час транспортування природного газу магістральними газопроводами.Протягом останніх десяти років Ігор Карп впритул займається питанням використання стисненого газу замість рідкого палива і як пального для автомобілів. Його розробки сприяли вдосконаленню роботи дочірньої компанії НАК
«Нафтогаз України» — «Укртрансгаз», яка забезпечує автомобільний транспорт дешевим і надійним джерелом енергії. В умовах подорожчання на світовому ринку нафти і нафтопродуктів особливо корисними слід вважати проекти «Нафтогазу України» з популяризації застосування стисненого газу для автомобілів і громадського транспорту.За участю Ігоря Карпа на Яблунівському газопереробному заводі було розроблено і запроваджено технологію вилучення пропіленту із сировини, що дало змогу
«Нафтогазу України» покращити якість продукції заводу. Нині Ігор Миколайович вивчає проблему зменшення споживання природного газу. НАК «Нафтогаз України» особливо підтримує цей напрям діяльності вченого, оскільки після подорожчання імпортного газу гостро постало питання його раціонального використання у побуті і промисловості. У цьому контексті НАК «Нафтогаз України» враховує передовий досвід своїх зарубіжних партнерів — ВАТ «Газпром», «Рургаз» (Німеччина), «Газ де Франс» (Франція).Доволі активною є і публічна діяльність Ігоря Миколайовича. У 2001 році він увійшов до складу робочої групи, якій президент України Леонід Кучма запропонував розробити
«Енергетичну стратегію України до 2030 року». Ігор Карп брав участь у розробці частини Стратегії, що стосувалася паливно-енергетичного комплексу України. У розмові Ігор Миколайович стверджує: для розв’язання поточних газових проблем України необхідно розширювати співпрацю із Російською Федерацією в енергетичній галузі. Також він вважає, що у перспективі доцільна часткова приватизація газотранспортної системи України, оскільки лише приватний власник може ефективно розвивати існуючі трубопроводи. У цьому контексті Ігор Карп переконаний: про створення газотранспортного консорціуму слід було думати не у 2002, а принаймні у 1994 році.