Цього року фольклорний фестиваль «Країна мрій» та свято Івана Хрестителя, або, як кажуть, Купайла, вирішили поєднати. По-перше, це збіглося в часі, а по-друге, вважають організатори обох свят Олег Скрипка та Андрій Гончар, у них однакові завдання і цілі — пропаганда наших національних традицій та звичаїв і знайомство з неповторною етнікою країн світу, які також будуть широко представлені на фестивалі.

Тож із 6 по 8 липня у столиці вируватиме свято. Загалом мають виступити близько 250 артистів. Очікується понад 35 тисяч глядачів щодня. Уперше цього року завдяки фестивалю до України завітає світова зірка Khaled. Він арабського походження, але мешкає в Парижі. Тому його творчість — це поєднання жанрів та стилів, суміш наспівів Близького Сходу з елементами репу, хіп-хопу, французького шансону тощо. Має здивувати і жіночий колектив із Фінляндії. Вони виконають більшість із своїх музично-ліричних композицій у традиційному карельському та угро-фінському стилі з сучасним аранжуванням. Будуть і купальські наспіви, але фінського походження. Ще одна цікавинка фестивалю — Троїца з Білорусі. Колектив, якщо можна так сказати, найбільше експортований і водночас заборонений у себе на Батьківщині. Що стосується наших виконавців, то це і вже відомі учасники фестивалю, і початківці. Від фольклорних до сучасних гуртів, але які відштовхуються від фольклору. Зокрема, цього року фестиваль презентує чотири молоді колективи. Це «ДрамбаДаДзига», «Сонцекльош», «Бандурбенд» та «Чоботи з Бугая». Вони грають саме сучасну українську музику, а це основне завдання фестивалю — спонукати музикантів на творчість у цьому напрямі.

Утім, не обійшлося і без неприємностей. Найбільша з них — виклопотати дозвіл продовжити свято після 22-ї години. — На жаль, на рівні Елтона Джона такі питання вирішуються, а на рівні етнічного фестивалю — ні, — каже Олег Скрипка. — Міські чиновники поки що непохитні. Вони не піддаються на аргументи, що поблизу Співочого поля, де відбуватиметься концерт, немає житлових масивів, і музика нікому не заважатиме.

Тому організатори дуже бояться, щоб, як уже бувало, міліція з допомогою кийків не почала наводити порядок. Дуже незначна й фінансова підтримка від держави. Це 5—7 відсотків від бюджету свята. Тому основний тягар узяли на себе спонсори. Зокрема, компанія «Кока-Кола Україна» та «Райффайзен Банк Аваль». Утім, суто вітчизняних брендів, які підтримали б національний фестиваль, чомусь також не знайшлося. Можливо, це в перспективі.

Одне слово, вдягайте національне вбрання і — на свято. Час подбати про національні строї ще є. Утім, якщо хтось не встигне... Не обійдеться дійство і без ярмаркування. Тут гончарі, ковалі, ткачі, різьбярі привезуть і створять у вас на очах дивовижні речі з глини, заліза, дерева. Стрінеться вам, так би мовити, і швець, і кравець, і на дуді грець. Щоправда, останній буде представлений не лише дудою, а й кобзою, бандурою, цимбалами, скрипками, сурмами тощо.

І якщо від усього побаченого й почутого матимете відчуття, що ви повернулися додому після довгих і далеких мандрів, вважайте, що головну мету, яку ставили організатори дійства, — доторкнутися до наших витоків, — досягнуто.