9-річний вінничанин створив 50 картин і 10 скульптур

На всеукраїнському святі писанки у Вінниці, де зібралися писанкарі з багатьох областей, вінничанин Костя Сапун був наймолодшим з-поміж тих, хто проводив майстер-класи. Такого зосередженого обличчя, як у Кості, не було ні в кого. Хлопчик говорив, ніби досвідчений педагог. А коли працював писачком (пристрій для розпису), просив повної тиші — писанка, вважає малий майстер, має народжуватись у гармонії з душею людини.

Триптих про Трипілля

Його писанки показані в одному з розділів виставки. Звертала на себе увагу й незвичайна картина, що висіла поряд. Її Костя виготовив з клаптиків тканини. За його словами, це триптих про Трипілля. Він переконаний, що писанка «прикотилася» до нас з тих часів. Тому у візерунках використовує трипільські символи. Їх — більше 2,5 тисячі. Він уже вивчив 250 трипільських знаків.

Заняття писанкарством Костя «перехопив» від своєї учительки — Оксани Єднак-Верхової. Перед Великоднем, на прохання директора своєї школи № 17, провів майстер-клас для учнів. Діти були в захваті! Костя не сподівався, що стільки буде бажаючих.

Ще більше його здивували іноземні студенти з Вінницького медуніверситету. Костя теж давав їм урок писанкарства. Дуже це сподобалося африканським студентам. Вони тепер не дають спокою своєму «вчителю»: одні телефонують, щоб похвалитися роботою, інші просять ще раз показати, як народжується писанка.

Мама, вся в цифрах

«Цифрові» полотна Кості Сапуна вінницькі майстри пензля уже назвали новим напрямом у мистецтві. До такої манери письма Костю, схоже, «підштовхнули» сімейні обставини: у нього мама — математик. Руслана Селезньова, донька головного режисера муздрамтеатру імені Садовського Віталія Селезньова, викладає математику у Вінницькому медуніверситеті. Батько хлопчика, Володимир Семенович, також викладач вузу. Не дивно, що художник «засипав» портрет мами цифрами. Це була комп’ютерна графіка. Згодом малювати на комп’ютері батьки заборонили: у дитини погіршився зір. Після цього він узявся за олівець і пензель.

Вінницькі художниці Ірина Шостак та Оксана Кульчицька, в яких хлопчик бере уроки, кажуть, що він і тут заявив про себе. «Цифровички» у малого художника справді дивовижні. Особливо вражає картина «Цифроквіти»: кожна пелюстка — це конкретна цифра. Не проста, а з фантазією: тут і ріжки, й ніжки, й ручки. Бачили б ви «Потяг-цифровіз» із 600 вагонів! Кожен завантажений цифрами. Й жодна з них не повторюється. Цифри Кості звичні — він учень фізико-математичної школи.

Малого Сапуна захоплює історія. Він ще не був у козацькій Буші на Ямпільщині, а вже малює її — з розповідей ще однієї своєї учительки, художниці Світлани Телець. Костя з нетерпінням чекає канікул: батьки обіцяли повезти його на екскурсію до Буші.

Низка його робіт присвячена минувшині. Одну з них він назвав «Не забувайте незабутнє». Костя виконав її з клаптиків тканини, які наніс на старе домоткане полотно. Тут і козацькі хрести (як у Буші), і кам’яні баби, і бані церков. Картина, повірте, вражає. Так само, як і велика бандура (картина написана фарбами), на якій можна розгледіти все, що символізує Україну, — золоті ниви, синє небо, Святого Володимира. Але досить трохи повернути картину — і перед вами риси портрета Кобзаря!

Він не каже: «Покажіть, як...»

Костя ніколи не пише з натури, у нього все подано в переосмисленні, — каже Оксана Єднак-Верхова.

За словами художниці, її учень оригінально вирішує кольорову гаму малюнка. Такі незвичні кольори придумує! На його роботах можна побачити пагорби з кольором апельсина. Або сріблясті дерева, немов укриті інеєм. Або хмари — кольору бузку...

Художниця Світлана Телець каже, що Костя чи не єдиний учень, який не просить показати, як саме треба втілити ту чи іншу тему. Буває, одразу береться за пензля. А інколи навпаки — довго сидить, весь зосереджений, замислений. Бабуся, Любов Іванівна, згадує випадок, коли одного зимового дня онук, поки дійшов зі школи, дуже змерз. Але не сів обідати, взявся за глину ліпити скульптуру. Так народилася робота «Баба Віхола». Баба — з широко відкритим ротом, звідки дме хуга.

Заради онука бабуся кинула роботу, не дочекавшись пенсії (вона вчитель-філолог), і стала його першою помічницею. Проводить онука на заняття (Костя навчається у двох художніх школах), відвідує разом з ним виставки (малий художник уже мав дві персональні виставки — у краєзнавчому музеї і музеї-садибі Михайла Коцюбинського). Костя має чотири дипломи за перемогу у виставках — двох обласних, Всеукраїнській і Міжнародній.

Любов Іванівна каже, що все він робить, граючись. Так само легко йому даються загальноосвітні предмети.

9-річний Костя — п’ятикласник. Перший і третій класи «перестрибнув» екстерном. Так хотів зробити і в п’ятому класі. Та передумав — тут у нього найкращі друзі. Не уявляє себе без них.

Вінницька область.

На знімку: Костя Сапун проводить урок писанкарства.

Фото автора.