Сьогодні глава українського уряду Віктор Янукович під час свого дводенного візиту до Москви візьме участь у засіданні Комітету з питань економічного співробітництва Міждержавної україно-російської комісії, на якому підіб’ють підсумки роботи всіх одинадцяти галузевих підкомісій.

Напередодні засідання в інтерв’ю «Голосу України» міністр економіки України Анатолій Кінах, котрого днями призначено керівником секретаріату україно-російського Комітету з питань економічного співробітництва, заявив, що «стурбований зниженням системних контактів між Україною і Росією в контексті формування рівноправних і взаємовигідних умов економічного співробітництва». Угоду про створення комісії Ющенко—Путін було підписано 8 травня 2005 року. Однак відтоді було проведено тільки одне засідання Міждержавної комісії наприкінці 2006 року. Все це, на думку міністра, створює чинник нагромадження величезної кількості проблем.

За словами міністра економіки України, порядок денний сьогоднішнього засідання в Москві дуже серйозний. Зокрема, це питання ракетно-космічного комплексу і літакобудування. «Тут величезна кількість проблем, починаючи з виробництва літака Ан-148, поновлення співробітництва по Ан-124 у новій модифікації і закінчуючи формуванням портфеля замовлень. Розмовлятимемо і по Ан-70, хоча цей проект уже не сприймається РФ, але вони готові залучати до нього приватний капітал», — підкреслив глава секретаріату комітету.

Другий блок — енергетичне машинобудування, атомна енергетика. Крім того, особливу увагу українська делегація збирається приділити комплексові аграрних проблем. Розмова піде про зняття обмежень на товари з України. Передусім це стосується лікеро-горілчаної продукції, цукру, молочних продуктів, м’яса. «На жаль, істотних змін з цих обмежень немає. Відкрили ринок для декількох підприємств і на цьому все. Бар’єри створено, і вони залишаються», — наголосив Анатолій Кінах.

Ще один напрям — енергетичний комплекс. Київ збирається лобіювати питання участі України в об’єктах будівництва Прикаспійського газопроводу, підвищення потужності газопроводу Середня Азія—Центр. «Я вважаю, що ми недопрацювали, і Україна повинна була бути там щонайменше четвертим партнером. Адже це можливість нашого доступу до ресурсів Середньої Азії та участь наших промислових виробництв у постачанні труб для будівництва газопроводу».

Не залишиться без уваги і тема україно-російських газових відносин. За словами міністра економіки, позиція Києва залишається незмінною. «Ми вважаємо оптимальним для України, щоб підвищення ціни на природний газ не перевищувало темпів річної інфляції. Десь 10 відсотків у середньому. Це було б нормально». Те, що адаптація до ціни 130 доларів за тис. куб. газу пройшла для українських підприємств не так болісно, як прогнозували, Анатолій Кінах пояснив тим, що «в момент нової ціни на природний газ у світі сформувалася дуже висока кон’юнктура і високі ціни на український метал, а також хімічну продукцію». Тож вдалося збалансувати без великих утрат.

На переговорах сторони розглянуть також низку питань з транспортної інфраструктури і військово-промислового комплексу. «Проект протоколу вже погоджено відсотків на 95. І я сподіваюся, що ми зробимо деякі кроки для того, щоб ситуацію оздоровити. Але на основі рівноправного, взаємовигідного співробітництва. Без подвійних стандартів. Без політичного й економічного тиску. Така позиція нашої делегації і нашої держави загалом», — заявив міністр економіки в інтерв’ю «Голосу України».