До дня міста, який традиційно відзначається в Кіровограді на початку вересня, біля приміщення міської ради плановано встановити пам’ятник найзаслуженішому міському голові Олександру Пашутіну. Такий подарунок землякам вирішили зробити громадські організації — Кіровоградське обласне відділення Українського союзу промисловців і підприємців та Спілка підприємців Кіровоградської області. Ініціатори також звернулися до всіх бажаючих узяти участь у фінансуванні робіт із спорудження пам’ятника.

Олександр Пашутін, починаючи з 1878 року, 30 років віддав служінню місту та його громадянам. Маючи чималий достаток (лише його нерухоме майно на той час оцінювалося в 27 тисяч карбованців золотом), міський голова майже всі власні прибутки та зароблені ним на посаді градоначальника гроші віддавав на потреби міста, брав участь у всіх благочинних акціях, чимало із них організував сам.

Кіровоградський краєзнавець Юрій Матівос у історичному нарисі «Місто на сивому Інгулі» так описує діяльність Олександра Пашутіна: «Про службові справи міського голови нічого і казати. За його головування у місті високого розвитку набули освіта, медицина, культура, споруджений водогін, трамвай, обладнано кілька ринків, споруджено багато адміністративних будинків. До початку 20-х років минулого століття Єлисаветград був одним із найбільш благоустроєних міст півдня України. Найкращу характеристику Пашутіну дав колишній херсонський губернатор Олександр Ерделі: «Я добре знав і знаю Олександра Миколайовича, він дуже скромний, сором’язливий, хто трохи знайомий з його діяльністю, знає, як багато він попрацював для Єлисаветграда». За свою службу та громадську діяльність Олександр Миколайович був удостоєний кількох орденів, зокрема двох Святого Володимира. У вересні 1888 року громадськість міста урочисто відзначала десятилітній ювілей перебування Пашутіна на посаді міського голови. На той час у місті перебував імператор Росії Олександр ІІІ, який брав участь у чергових військових маневрах, що проводилися під Єлисаветградом. Він нагородив ювіляра перснем, прикрашеним діамантом, і присвоїв йому знання потомственного почесного громадянина».

Неоціненний вклад Олександра Пашутіна і в культурне життя міста. Саме з-під його пера вийшла книга «Історичний нарис Єлисаветграда», в якій у повному обсязі передавалася історія міста за 142 роки його існування. До речі, названа праця й донині є чи не єдиним письмовим джерелом для істориків, які цікавляться минувшиною міста над Інгулом.

Помер Пашутін у 1912 році й був похований в центрі, на цвинтарі біля Успенського собору. Шкода, але могила видатного градоначальника не збереглася. За часів більшовиків храм зруйнували, а на його місці спорудили помпезне приміщення обкому Компартії. Можливо, за іронією долі, нині там розташована міська рада Кіровограда. Одразу після смерті іменем Пашутіна назвали вулицю, на якій він мешкав, кілька років тому їй було повернуто історичну назву.

За задумом автора проекту пам’ятника Віталія Кривенка, на невисокому п’єдесталі стоятиме у повний зріст скульптура Олександра Пашутіна. Він спиратиметься на крісло міського голови, на спинці якого буде зображено герб міста. Тож кожен бажаючий зможе посидіти під опікою видатного діяча і навіть сфотографуватися із ним. А тим, хто прагне покерувати містом, постійним нагадуванням буде викарбуваний на постаменті девіз Пашутіна: «Служіння громаді повинно бути метою життя!»