Хто хоче змін, той робить їх без галасу

— Підніміть, будь ласка, мої коментарі восьми- і десятирічної давності на багаторазові висловлення Л. Кучми. І ті, й нинішні висловлювання однаково банальні і мають одну ціль. Правда, тепер є кілька особливостей.

По-перше, це пропагандистська гра за схемою «сильний Президент». Він, звісно, «дбає» про рівність прав громадян, забувши, що це має стосуватись і самого його, і тисяч посадовців, зокрема суддів, які мають статус недоторканності.

По-друге, це погано прихований початок агітації за референдум для прийняття обревізованого тексту Конституції, її диктаторського варіанта. Доволі дешевий прийом, розрахований на обивателя, котрий виховується в ненависті до парламенту (та й до влади взагалі). Йому залишиться ще пояснити, що статусні речі для депутатів — це норма Конституції. І, якщо він хоче справедливості й рівності (а хто цього не хоче?), то йому слід підтримати ідею референдуму і проголосувати за президентський проект, де в красивій обгортці «Ні — імунітету!» ховатиметься безправність людини за безкарності неконтрольованої влади.

По-третє, не Президент ініціатор цієї ідеї. Крім його попередника, в цьому сенсі багато разів висловлювалися нинішні опозиціонери, зокрема Ю. Тимошенко. Теж для збільшення кількості прихильників.

По-четверте, 16 травня ц. р. на розширеному засіданні Консультативно-дорадчої ради при Голові Верховної Ради близько 300 його учасників одержали проект змін до Конституції, одним з авторів якого є Голова Верховної Ради, де статус недоторканності депутата зведено лише до виняткових обставин, пов’язаних з арештом.

По-п’яте, випадково сталося так, що вранці, за десять годин до звернення та «ініціативи» Президента, в Коростені Голова Верховної Ради О. Мороз роздав учасникам Консультативно-дорадчої ради та іншим учасникам засідання доопрацьований проект змін до Конституції зі згаданими нормами.

Іншими словами, хто хоче змін, робить їх без галасу. Хто маскує за ними справжні наміри, вдається до пропагандистських заяв.