Днями у Києві відбулася чергова прес-конференція, присвячена «хлібній кризі». Цього разу пролити світло на ситуацію, що склалася, намагалися три Віктори: віце-прем’єр-міністр України Віктор Слаута, голова Держкомрезерву Віктор Кириченко та голова ДАК «Хліб України» Віктор Бондаренко.

На думку віце-прем’єра, жодних економічних причин для зростання цін на хліб немає. Відправною точкою для подорожчання стали інтереси певних політично-бізнесових структур. На підтвердження своїх слів пан Слаута зачитав уривки з наказу одного великого виробника хліба в країні, датованого 6 червня цього року. У документі з-поміж іншого наголошувалося на майже катастрофічній ситуації, яку, мовляв, спричинила посуха. Тому, на думку авторів наказу, єдиний вихід — підняття цін. Проте з даною резолюцією віце-прем’єр категорично не погоджується. Урядовець переконаний: не стихія створила ажіотаж на ринку зерна, а саме дії окремих людей і організацій, очолюваних ними.

— Я хочу, — каже Віктор Слаута, — поспілкуватися з тими, хто піднімає ціни на хліб. Я викличу їх і дізнаюся, які в них проблеми, коли ресурсу повно. Це ж не 2003 рік! От тоді в держави не було пшениці. А зараз у Держрезерві 100 тисяч тонн борошна. Шановні, звертайтесь у Держрезерв і «Хліб України» по дешевше борошно і зерно!

«Сьогодні запасу Держкомрезерву достатньо, щоб зробити за необхідності інтервенцію в будь-яку область країни», — повідомив Віктор Кириченко. До того ж, вартість однієї тонни борошна вищого ґатунку, придбаного в очолюваній ним організації, становить 1070—1350 гривень. А це, за словами пана Кириченка, на 15—20 відсотків менше від ринкової ціни. Це стосується і борошна першого та другого ґатунку. Його вартість за тонну становить 950—1200 грн. та 800—980 грн. відповідно. Утім, черг за дешевим борошном у Держкомрезерві немає.

Похвалитися величезною кількістю охочих придбати за зниженими цінами борошно не може і ДАК «Хліб України». Віктор Бондаренко має свою думку з цього приводу:

— На сьогодні договорів підписано багато. А ось з оплатою чомусь не поспішають. Просто всі хочуть отримати багато і безкоштовно.

Втім, «пілотні псевдопроекти» опозиційних сил, на думку пана Слаути, ні до чого не привели. Ціни на хліб поступово стабілізуються. Ресурс зерна — нормальний, і про існування бодай якоїсь кризи і мови не може бути. Більш того, переконаний віце-прем’єр, враховуючи валове виробництво зерна, а також наші перехідні та практичні запаси, Україна і цього року збереже свій експортний потенціал. «Навіть цього посушливого року наша держава посіла перше місце в Європі за кількістю експорту ячменю», — каже урядовець. І ще 38 країн світу експортують зерно з України. Правда, тривати це може недовго.

— 20 червня, — ділиться планами Віктор Слаута, — ми плануємо поставити на голосування два проекти постанов. Один з яких передбачає обмеження експорту пшениці, а другий — надання місцевим адміністраціям більших повноважень.

У разі прийняття проектів постанов експортери мусять поквапитися. Адже обмеження у вивезенні пшениці має вступити в силу першого липня цього року. А от місцеві ради отримають право визначати рівень рентабельності млинарського комбінату, хлібопекарського. Також до їхніх нових обов’язків належатиме декларування цін не тільки на хліб, як на кінцевий товар виробництва, а й на борошно. Адже, на думку віце-прем’єра, саме місцеві ради мають визначати рівень торговельної надбавки.