* Середній розмір хабарів зріс порівняно з минулим роком з 3,6 до 4,2 відсотка від річного обсягу продажів. Інвестувати в хабарі, вважають експерти, неефективно — факт.

* Україна та ЄБРР схвалили Програму співпраці на 2007—2009 роки — мільярд на дорозі.

* — Чому зростають ціни на хліб, Холмсе? — Елементарно, Ватсоне.

Преса мало не щотижня повідомляє про санкції судів на арешт чиновників — кого цим здивуєш? Висновки експертів Інституту економічних досліджень та політконсультацій щодо динаміки розмірів хабарів також не містять нічого дивовижного: пропонують більше, зважаючи на ризик, інфляцію тощо, а беруть більше, бо дають. «Відкати» у бізнесі стають правилом хорошого тону — за пільги, преференції, права, лобіювання та ін. В інших сферах прояви хабарництва тепер більше смішать, аніж дратують. Студент, щоб отримати «п’ятірку», нишком вручив викладачеві 200 доларів, однак той виявився забудькуватим і вліпив «двійку». Усе скінчилося миром: викладач виправив її на «четвірку» і дав 50 доларів здачі. Як каже мій добрий друг, якщо ти маєш чим віддячити, то це не хабар, а оборот капіталу. Хочемо ми того чи ні, а розмір хабарів також своєрідне мірило нашого добробуту з огляду на те, як стрімко зростає кількість власників авто, або на те, що нас дедалі менше цікавлять дешеві телевізори, холодильники і мікрохвильові печі. Жити стає краще, жити стає веселіш. Серед тижня порадували, що до всього українці незабаром матимуть закордонні біометричні паспорти з відбитками пальців. Не тому, що сумніваються в чистоті наших рук, а для порядку: щоб не проґавити, коли до них щось прилипне. За кордоном за хабарі питають і прискіпливіше, і суворіше саме тому, що до своїх прав і обов’язків там ставляться дещо шанобливіше.

І ми прагнемо того ж, і нам довіряють. Судячи з оголошеної серед тижня програми співпраці нашого уряду з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) на 2007—2009 роки, неабияк! Вона передбачає збільшення фінансування на кредитних засадах державного та комунального секторів економіки на 200—400 мільйонів євро щорічно, а обсяг кредитної лінії може сягнути 1 мільярда. Програмне забезпечення адекватне намірам: почасти оновити залізничний рухомий склад, інфраструктуру портів та регіональних аеропортів. Отже, нам пропонують європейські транспортні послуги, безпеку руху пасажирів і вантажів. Профінансувати будівництво високовольтних ліній електропередач, зокрема напругою 750 кВт на відтинку Рівненська АЕС—Київ, напругою 330 кВт — в Одеській області та на заході країни. Частину коштів спрямують на будівництво Канівської гідроакумулюючої електростанції потужністю 500 мВт, а частину — на реконструкцію розподільчих мереж у Криму. Простіше кажучи, це нормалізує систему енергозабезпечення, яка навіть у центрі столиці загрожує аварійним відключенням електроенергії.

Поза цим у планах урядовців і банкірів реалізувати ще низку проектів з видобутку та транспортування нафти разом з українськими компаніями, від установлення нових ефективних компресорних станцій — до реконструкції підземних сховищ. Це посилить транзитні можливості держави й вочевидь має стабілізувати ціни на пальне. А наміри вдосконалити систему центрального опалення у великих містах навіть не потребують коментарів — кого ще не «дістали» тарифи за житлово-комунальні послуги?

Зростання цін серед тижня відбулося на хлібному фронті. В уряді без відповіді залишилося важке запитання Прем’єр-міністра Віктора Януковича, чому за наявності зерна у засіках і грошей у бюджетах вони різко зросли в деяких областях, зокрема у Дніпропетровській та Житомирській? Наважуся підказати шерлокам від аграрного блоку. Попри те, що на початок травня мали більш як 5 мільярдів тонн минулорічного зерна і вдосталь завезеного по імпорту (майже на 40 відсотків більше, ніж на цей період торік), звістка про скасування експортних квот на пшеницю спричинила її різке подорожчання на внутрішньому ринку, а політичні спекуляції на тему руйнівних наслідків цьогорішньої травневої посухи тільки закріпили спекулятивний тренд. Вже наприкінці травня ціна пропозиції на пшеницю третього класу за тиждень зросла на 100 гривень за тонну. Ціни на борошно зростали на очах. На початку липня тенденція до зростання цін вже майже стерла пропозицію, бо виробники і трейдери відчули, що продавати не час. Бо їхні ідоли — попит і пропозиція, а Мінагрополітики — собівартість.

Поза тим ціни на хліб по країні не перевищили межі розумного. І це, зокрема, підтвердило Мінекономіки, залишивши незайманим річний прогноз інфляції.

Мало того, ціновий шок примусив зголоситися на співпрацю у наступному сезоні традиційних конкурентів — потужні хлібопекарські холдинги вже почали укладати угоди з трейдерами на постачання зерна нового врожаю в річних обсягах. За ринковими цінами і з врахуванням видатків на зберігання і власного прибутку.

І хтозна, чи не піде призначене на експорт зерно на внутрішній ринок...