Буває, що на старого бурчать... Тільки цього разу обурення було заслужене. 100-річний спиртозавод у селі Довжок на Хмельниччині, відкритий ще до Жовтневої революції княгинею Хилковою, працював ніби по інерції. Дирекція вислуховувала чимало нарікань: і з зарплатою затримки, і про екологію не дбаєте, і соціальні програми не підтримуєте, ніякої спонсорської допомоги у вас не допросишся навіть для дитсадка, в який і ваші ж онуки підуть.

Директор Володимир Михайлов лише руками розводив: що поробиш, Міністерство агрополітики своїм наказом заборонило будь-які благодійні видатки. Але люди цього розуміти не хотіли. Вони працюють на підприємстві цілими родинами, живуть поруч із заводом, тож міркували собі: принцип добросусідства між громадою села та підприємством має діяти. Бо виходить, що віддали державному підприємству свої силу та здоров’я, кращі роки, а натомість доводиться цілодобово нюхати неприємний запах відходів виробництва — барди, який висів над селом, досягав і міста Кам’янця-Подільського, куди їздять тисячі туристів. Барда витікала з відстійників, нищила поля фермерів. На захист довжичан свого часу виступила й наша газета. І от, повертаючись до надрукованого, розповімо, як спиртовий бізнес у Довжку стає соціально відповідальним.

Відтоді, як у Довжоцького спиртозаводу з’явилися партнери з Дніпропетровська — корпорація «Укрхімекспорт» та науково-виробниче підприємство «Поліпром», не тільки для старої гуральні, а й для великої громади села відкрилися гарні перспективи. Індустріальний Схід прийшов на допомогу. Перш за все взялися за модернізацію виробництва. Це в 2006 році дало потужне зростання випуску продукції — на 36,7 відсотка, порівняно з 2005-м. Далі зосередилися на вирішенні складної екологічної проблеми — відведення барди подалі від села. Старий трубопровід, прокладений на поверхні землі, часто то пошкоджувався сільськогосподарською технікою, а то й просто іржавів, ставав дірявим від часу. Директор «Укрхімекспорту» Ілля Бельков знайшов потрібні труби вдома, в Дніпропетровську, на підприємстві «Аква-холдинг». Такі, щоб могли служити не менше ста років, не замерзали, не рвалися. Кожну хвилину трубопровід-«рятівник» може викачати понад кубометр барди, це більше, ніж за такий же час викидає сам завод. При виготовленні проекту вирішили вивести барду за сім кілометрів від Довжка, на ділянку, що не має сільськогосподарської цінності. Але і її після розливу мають окультурити. У полі з’явився вагончик, в якому цілодобово чергують робітники контрольного поста. Удень вони розкопують канавки, щоб барда не збиралася в одному місці. Тим часом на старих бардополях теж кипить робота. Тут діє підстанція. «Ставки» викачують, осушують та очищають від намулу. Поки що вони потрібні, бо ж барда йде гаряча. Але слід шукати такого вирішення, щоб у цих ємкостях узагалі не було потреби, або ж навіть перетворити зло на користь: виробляти з барди біогаз. Така перспектива, кажуть на заводі, реальна. Тоді чималу місцину можна облагородити, озеленити, поруч он яка діброва гарна шумить, але в ній ніхто не поспішає відпочивати через клятий сморід. А тут можна навіть мотелі збудувати, до міста близько, і панорама на Національний історико-архітектурний заповідник розгортається чудова. Головне — почати...

Люди повірили, що продовження не забариться. Цю думку висловив і сільський голова Олександр Домбровський. Похвалився, що бюджет громади поповнюється головним чином за рахунок заводу. А партнери з Дніпропетровська забезпечують його безперебійну роботу, дбаючи про сировину та реалізацію продукції. Голова провів нас до місцевої школи, де з допомогою дніпропетровців та місцевого підприємця Миколи Богданова тепер іде будівництво стадіону. Футбольне поле зі спеціальним газонним покриттям послужить не тільки школярам, а й усьому районові. Футбольну команду «Левада» започаткував Микола Богданов, але самому йому утримати її було нелегко, тож приєдналися дніпропетровські партнери. «Левада» чудово рекламує торгову марку «Змій Горинич» (промислові дріжджі Довжоцького спиртозаводу з такою назвою мають в Україні чималий попит). Завдяки партнерам «левадівці» влаштували свято для вболівальників під час товариського матчу з ветеранами «Дніпра», що спеціально приїхали на гостину в Кам’янець. Новий стадіон планують завершити до свята села Довжок у вересні.

Уже кілька років поспіль у місті та районі за підтримки заводу та його партнерів із Дніпропетровська проводиться оригінальний конкурс дитячої творчості «Змій Горинич», в якому завше бере участь до трьох сотень юних талантів. І всі отримують подарунки!

На порозі Довжоцької школи нас зустрічає директор Галина Мадич, яка оповідає гарну новину: дитячий вокально-хореографічний колектив «Світанок» та його керівника Жанну Випасняк запрошено на престижний конкурс «Сім-сім», і поїздка стала реальністю. Знову ж таки, завдяки «Укрхімекспорту» та «Поліпрому». А заключний етап «Сім-сіму» відбувається в Нью-Йорку. От як учні виграють! Благодійники запевнили, що не залишать і тоді цей чудовий ансамбль без уваги. Про нього не лише в області та Україні знають, а головне, що «Світанок» — безвідмовний учасник усіх заводських урочистостей.

Ось так, на прикладі старого заводу, можна простежити, як розвинулася співпраця Сходу та Заходу нашої держави, від виробництва до соціальних проектів, як тісно пов’язана доля українців, де вони не мешкали б.

Коли відзначали 110-ту річницю Довжоцького спиртового, завідувачка місцевого дитячого садка Людмила Желізник звернулася до заводчан та гостей з поетичним привітанням. Коли ж прочитала рядки: «Не забувайте про садок, своїх онуків і діток», дніпропетровці щиро розсміялися. А тепер допомагають і садку «Веселка». Старі приміщення завдяки фінансовій підтримці благодійників нині оновлено, відремонтовано, харчування покращено, а це дасть змогу під час оздоровчого сезону зміцнити здоров’я більшої кількості вихованців, та ще й узяти на літо до себе випускників, котрі восени підуть у перший клас. Людмила Францівна вважає, що краще сільським дітям відвідувати свій садочок, ніж їхати за 11 кілометрів до міста, паритися та тіснитися в громадському транспорті. До того ж, тут усе — як дома в матусі, що завше при анкетуванні високо оцінюють батьки.

Хмельницька область.

На знімку: ці діти — майбутні робітники заводу.

Фото автора.