Уже п’ятеро бійців із Вінниччини загинули у протистоянні з бойовиками на Сході країни. Життя двох із них — прапорщиків спецпідрозділу «Ягуар» Валентина Білошкурського та Віктора Ліпського — обірвалося 29 травня, коли терористи підбили в небі над Слов’янськом гелікоптер Національної гвардії Мі-8.
Поруч могили «ягуарівця» і Героя Майдану
Прапорщика Валентина Білошкурського поховали на центральному кладовищі Вінниці. Його могила поруч із місцем, де вічним сном спочиває Герой Майдану, історик з обласного центру, який загинув від кулі снайпера, Максим Шимко. Обом їм було по 34 роки. У важкі дні протистояння на столичному Майдані земляки опинилися по різні боки барикад, а тут... Перед тим, як труни з тілами опускали в могилу, їх накрили синьо-жовтими полотнищами Державного прапора.
За тиждень до трагічного дня Валентина Білошкурського командування відпустило на короткий час додому. Прощаючись, Валентин сказав дружині, щоб першого червня обов’язково відповіла на його дзвінки. Наталія, усміхнувшись, запевнила, що в цей день зателефонує йому перша. Так вони мали вітати одне одного з річницею одруження. Валентин і Наталія вже 12 років разом.
На порозі кімнати гуртожитку, де мешкав Валентин із сім’єю, він підняв на руки свою донечку. Як завжди, мовив, яка вона вже доросла у свої десять років. Поспішив у дорогу, не підозрюючи, що бачить найрідніших людей востаннє.
Бойовики «полювали» на генерала
— На війні в Афганістані, бувало, у вертоліт набивалося навіть більше бійців, ніж їх було у тому, який підбили під Слов’янськом, — казав під час траурної церемонії колишній «афганець» полковник запасу близький родич вбитого Никифір Лисиця. — Але ніколи на борт льотчики не брали 13 людей. Таке у них неписане правило. Цього разу в гелікоптері налічувалося саме тринадцятеро учасників АТО.
Бойовики «полювали» на генерала, який перебував у вертольоті. Про це сказав один із побратимів вбитого вінничанина. Разом із бійцями був генерал-майор Нацгвардії Сергій Кульчицький.
— Загинув один із найкращих генералів, — продовжив співрозмовник. — Це той, хто завжди був поруч у найгарячіших точках. Він спав із нами в одному наметі, разом харчувався, ніколи не дистанціювався від бійців. Навіть мужні хлопці не стримували сліз, коли дізналися про смерть нашого генерала. Якого він віку? Торік виповнилося 50. Таких генералів, повірте, небагато. Можливо, якби його не було на борту, то не пролунав би той прицільний постріл із ПЗРК, що став фатальним для наших хлопців.
Інформацією про найжахливіший епізод поділився з кореспондентом «Голосу України» ще один родич Валентина Білошкурського на ім’я Борис Федорович. Чоловік розповів, що після падіння вертольота Валентин ще встиг зателефонувати з мобільного дружині. Наталія почула тільки звук, схожий на стогін. Далі у слухавці щось стало тріщати, а тоді зв’язок перервався. Коли Наталія набрала номер Валентина, почула незнайомий чоловічий голос. Звучала виразна російська мова.
«У меня для вас неприятная новость», — як грім прозвучало у слухавці. Наталя перебила його і голосно запитала, хто він і де взяв телефон. Той сказав, що телефон підібрав у вбитого бійця. А сам назвався воїном Національної гвардії. Єхидним тоном додав, що родом із Закарпаття. Жінка закричала, який він, мовляв, закарпатець, якщо розмовляє російською. На цьому зв’язок обірвався. Рідні припускають, що Валентин ще був живий після падіння гелікоптера. Цілком імовірно, що його добили бойовики, які перші дісталися до місця падіння. Нагадаємо, врятувався тільки один боєць із 13.
У храмі відспівували вночі
Прапорщика Віктора Ліпського, який загинув у тому ж підбитому гелікоптері, поховали в його рідному селі Малі Кутища. Це невеликий населений пункт Лемешівської сільради Калинівського району. Батьки Віктора — депутати сільради. Мати Галина Вікторівна вчителює, батько Володимир Володимирович нині не має постійної роботи. Так само поки що без роботи його молодший брат Володимир.
30-річний Віктор із дружиною і сином, якому нещодавно виповнилося десять років, проживали в райцентрі Калинівка, в гуртожитку місцевого технологічного коледжу. Односельці дуже гарно відгукуються про його сім’ю і про батьків. Секретар Лемешівської сільради Надія Володимирівна каже, що хлопець був надзвичайно спокійний і вихований. Мав щиру, відкриту душу. З радістю спілкувався з людьми. В останню путь його проводжало майже все село.
Спочатку загиблого відспівали у храмі в Калинівці. Там уже о першій дня почали збиратися люди. Повідомлялося, що саме в цей час доставлять труну з тілом. Люди чекали до пізнього вечора. На деякий час розійшлися, а потім знову зібралися. Не-
зважаючи на те, що насправді з аеропорту з Вінниці труну з тілом привезли після 12-ї ночі, земляки не розходилися по домівках. Коли священик виконав ритуал, тіло повезли в село Малі Кутища.
— У Калинівці в церкві ще відкривали труну, — розповів один з учасників траурної церемонії, — а в селі вже цього не робили.
Без батька залишився 10—річний хлопчик, а дружина Валентина чекає народження другої дитини.
Вертоліт підбили на зльоті
Як розповіли побратими загиблих, які прибули з району бойових дій, щоб провести Валентина і Віктора в останню путь, Мі-8 збили на зльоті. 29 травня приблизно о пів на першу дня після розвантаження продуктів харчування на четвертому блокпосту біля Слов’янська екіпаж вертольота став піднімати машину в повітря. На висоті приблизно 300—400 метрів у нього влучила ракета, випущена з ПЗРК. Ще якихось 30—40 секунд машина трималася в повітрі. На борту перебували 13 людей — військовослужбовці і бійці загонів спецпризначення «Беркут» та «Ягуар». Живим залишився тільки один із них. Нині він у важкому стані перебуває в лікарні.
Вінницька область.
Валентин Білошкурський із дружиною і донькою.
ВІктор Ліпський у спецпідрозділі «Ягуар» служив кулеметником.
Фото із соціальних мереж.
