...Барабанщик опустив палички, сурмач видув мідь — і під звуки державного гімну піднявся синьо-жовтий прапор. Відтепер символ України борознитиме моря та океани на флагштоку судна під назвою «Юрій Макаров». Суховантаж, що зійшов зі стапелів миколаївського заводу «Океан» (нинішня назва «Дамен шипярдс океан»), одержав прописку в порту Херсона.

Шестирічна Даша зніяковіло дивиться на телекамери і мікрофони. З допомогою бабусі вона забралася у велике шкіряне крісло капітана судна і з цікавістю розглядає усякі важільці та кнопки на головній панелі стернової рубки. Вона вже знає, що цей «ве-еличезний пароплав» названо ім’ям її дідуся, якого вона, на жаль, не пам’ятає, бо тоді була ще зовсім маленька. Вже пізніше, у школі, вивчаючи історію рідного міста, дівчинка, звичайно ж, дізнається, що її дід, генеральний директор Чорноморського суднобудівного заводу, удостоєний високого звання — почесний громадянин міста Миколаєва. І в довгому переліку маститих титулів і нагород це звання — мабуть, воістину «найнародніше».

Юрій Макаров народився в полтавському Кременчуці. Після закінчення Миколаївського кораблебудівного інституту, котрий носить ім’я його тезки — адмірала Макарова, прийшов на Чорноморський суднобудівний завод. Пройшов усі сходинки майстра корабельних справ: від помічника до генерального директора. За його участі побудовано більш як 500 суден — від рибальських сейнерів до крейсерів-авіаносців. Про 40-річну свою трудову діяльність на провідному підприємстві суднобудівної галузі Юрій Макаров розповів у книжці «Авіаносець», виданій до 100-річчя Чорноморського заводу.

Ю. Макаров був нагороджений безліччю державних відзнак, серед яких «Медаль академіка Челомея» та медаль «За освоєння космосу», що її за часів Союзу одержали лише три особи. Останньої він удостоєний за судно далекого космічного зв’язку «Академік Корольов», побудоване на Чорноморському заводі в тому числі й завдяки конструкторській думці Юрія Макарова. Своїм указом президент Борис Єльцин нагородив миколаївського директора медаллю «300 років Російському Флоту».

Юрій Макаров був високообдарованою людиною — геніальна інженерна думка поєднувалася з такою якістю, як висока духовна культура і талант: коли збирався вищий склад флоту, Макаров був єдиним, здатним, сівши за рояль, зіграти, приміром, вальс Скрябіна.

— Мені дуже приємно, що судно, назване ім’ям мого чоловіка, одержало прописку саме в Херсоні, — каже Надія Макарова. — Я сама родом з Херсонщини, з Верхньорогачицького району, і Юрій Іванович дуже любив приїжджати на Таврійську землю. Я щиро вдячна компанії «Укррічфлот», керівництво якої розглянуло звернення громадськості Миколаєва й увічнило пам’ять про їхнього земляка в назві судна.

Кажуть, людина жива, доки жива про неї пам’ять. Ім’я Юрія Макарова житиме довго — в його справах. Мабуть, не знайти в місті корабелів людини, котра не знала б його. Сотні об’єктів соцкультпобуту залишив він під час свого перебування не тільки на Миколаївщині. Його пам’ятатимуть мешканці селища в Київській області, куди переселяли постраждалих від Чорнобильської аварії, — котеджі, збудовані фахівцями Чорноморського заводу, були не просто добротними й затишними. Гендиректрор подбав, щоб людям, котрі зазнали горя, завезли та розставили меблі! Вдячні переселенці навіть свою вулицю назвали Чорноморською.

«Юрій Макаров» — сьоме судно з даної серії суховантажів. За грецькою міфологією, це щасливе число. Сім футів під кілем вам, Маестро корабельних справ!

Херсон.

Фото автора.