Українська екс-столиця прагне створити під найбільшою площею Європи й найбільший підземний торговельний центр. Показово, що ці плани виношує проектна організація, споконвічно покликана створювати в місті тільки лінії і станції метро. Однак сьогодні вона не лише успішно виконує покладене на неї завдання, а й проектує багато будівельних об’єктів, роблячи наше життя і змістовнішим, і кращим.

Харків завжди тяжів до масштабних проектів. Найбільші підприємства світового значення, унікальна продукція, найбільша площа Європи, нарешті, найбільший діючий самовар в Україні також встановлено в будинку міського залізничного вокзалу. Тепер у Харкові може з’явитися й найбільший у країні підземний торговельний центр. З’явиться він саме під найбільшою міською площею, яка називається площа Свободи, а спроектували його фахівці ВАТ «Харківметропроект».

Як зазначає генеральний директор підприємства Володимир Коровниченко (на знімку), проект підземного торговельного центру розроблявся із використанням усього можливого «підземного простору» площі з урахуванням діючих станцій метрополітену і виходів з них, із збереженням усіх наземних зелених насаджень.

Однак, за його ж словами, покупець на цей проект поки що не знайшовся: інтерес неодмінно зупиняє висока вартість подібного будівництва. Утім, зодчі впевнені, що проблема будівництва — справа часу. Ідея не може не втілитися в реально існуючі торговельні лабіринти, адже, по-перше, за такими проектами, впевнені автори, — майбутнє, а по-друге, площа Свободи розташовується на перетині основних транспортних комунікацій міста, що є гарантією забезпечення торговельного центру стабільним покупцем.

Проект будівництва торговельного центру під площею Свободи — не перша пропозиція такого роду. Вже обговорюють плани створити щось подібне і під іншими великими площами міста. Тож поступово, рано чи пізно, але ми все-таки підемо в підземелля. Однак архітектори схильні вважати, що такі центри повинні бути не лише торговельними, а й розважальними, місцями проведення дозвілля для різних соціальних і вікових груп.

— Незважаючи на всю дорожнечу будівництва подібних підземних архітектурних комплексів, вони, в разі правильного вибору місця, будуть досить ефективні стосовно їхньої відвідуваності. До того ж ми пропонуємо зв’язати такі торговельно-розважальні центри зі станціями метро спеціальними переходами, — підкреслює В. Коровниченко.

Оскільки будівництво підземного торговельного центру проходитиме в центральній історичній частині міста, його передбачається створити в тісному співробітництві з археологами. Вони стверджують, що в древньому місті існувала величезна кількість підземних ходів, які його буквально оперізували. У разі виявлення такого ходу, обов’язково запрошуватимуть фахівців, котрі вивчать знахідку. Усе, що може мати історичну цінність, обов’язково збережуть як музейні експонати. А якщо знахідка буде справді цікавою, унікальною, то, можливо, що фрагмент її можна буде відреставрувати й «узяти під скло», щоб харків’яни і гості міста могли побачити, який вигляд мав підземний Харків декілька століть тому, які були тунелі для відведення води або евакуаційні підземні ходи.

Утім, «Харківметропроект» аж ніяк не обмежується проектуванням підземних магазинів. Колектив із багаторічними традиціями зумів створити в обласному центрі дуже складну систему підземних транспортних комунікацій метро, що у співдружності з метробудівниками і власне метрополітеном дало змогу забезпечити харків’ян трьома лініями найнадійнішого і зручного в наш час міського громадського транспорту.

Історія виникнення інституту «Харківметропроект» веде свій початок з літа 1968 року, коли почав формуватися колектив для проектування шостого в СРСР і другого в Україні метрополітену. Проектувальники із Красноярська, Баку, Києва і різних проектних організацій Харкова склали кістяк майбутньої установи.

Спочатку «Харківметропроект» задумували як проектний інститут саме для Харківського метрополітену, але його співробітники настільки швидко сформувалися в потужний і захоплений, такий, що прагне нових сміливих проектних звершень, колектив, що, крім трьох ліній Харківського метрополітену, в його активі незабаром з’явилися проекти ліній Свердловського і Дніпропетровського метрополітенів, окремих об’єктів Московського, Київського, Ташкентського, Тбіліського метрополітенів, підземних ділянок швидкісних трамваїв у Волгограді і Кривому Розі, підземного трамвая у Львові і Таллінні, Сєверо-Муйського тунелю БАМу і Донського магістрального каналу. За проектами інституту побудовано електродепо «Варшавське» у Москві, автотранспортні тунелі у Криму, гідротехнічні тунелі каналу Дніпро—Донбас та інші різні об’єкти і підземного, і наземного розташування.

За час свого існування — понад 36 років — «Харківметропроект» зазнавав різних кількісних і якісних змін: від 30 співробітників до 170, потім до 50 і знову, на сьогоднішній момент, до 150 осіб за рахунок молодих фахівців і досвідчених працівників з інших проектних організацій. На цей час «Харківметропроект» дуже тісно й активно співробітничає з Укрметротунельпроектом (Київ), Дніпрометропроектом (Дніпропетровськ), Метродіпротрансом (Москва), Муніципальним унітарним підприємством споруджуваного гірелектротранспорту (Волгоград), дирекцією споруджуваного метрополітену Харкова і з багатьма іншими організаціями та підприємствами.

Сьогодні тут планують нові метрополітени і швидкісні трамваї, комплекси споруд депо, підземні і наземні транспортні об’єкти, тунелі й мости, підземні і наземні гаражні комплекси, об’єкти промисловості, об’єкти громадського призначення. Але, зрозуміло, основним напрямом роботи підприємства залишається планування метрополітену.

Харків.

Фото автора.