Що сьогодні відбувається на зерновій ниві України? Про це ми запитали в начальника Української державної насіннєвої інспекції — головного державного інспектора України з насінництва, кандидата сільськогосподарських наук Віктора МАЛАСАЯ.

— Цьогорічні жнива стартували набагато раніше, ніж передбачалося, — розповідає Віктор Михайлович. —Цьому передувала спека, яка негативно вплинула на формування майбутнього урожаю в південних та східних областях нашої держави. На жаль, те, що було закладено під майбутній урожай, повернеться лише на 50—60 відсотків. Особливо це стосується південних та східних регіонів України. Сумно, але ми вже втратили відчуття того, що природа нами керує. Сподівалися, що за теплою зимою прийдуть сонячні весна й літо з дощами. Однак вони виявилися дуже спекотними. Незважаючи на те, що десять областей перебували в небезпечному стані щодо дозрівання урожаю, в окремих господарствах, які дотримувалися технологічного обробітку грунту і попередників, вдалося виростити непоганий за такої засухи урожай.

— Вікторе Михайловичу, останнім часом ви побували майже в усіх південних регіонах. Які області найбільше постраждали від цьогорічної спеки?

— У важкому стані зернові культури на Миколаївщині, Херсонщині та Одещині. Сьогодні в деяких районах Одеської області збирають лише по 10—15 центнерів озимого ячменю з гектара. Однак в окремих господарствах намолочують до 30 центнерів. А ось сільськогосподарські підприємства, які перебувають під опікою Одеського науково-дослідного селекційно-генетичного інституту під керівництвом академіка В’ячеслава Соколова, збирають по 60 і більше центнерів з гектара озимого ячменю.

— Чи готові селяни до зберігання вирощеного врожаю? Адже не то хліб, що в полі, а то, що в коморі...

— І в Криму, і на Миколаївщині, де я побував, усе підготовлено для зберігання зерна — токи, комори, склади. Майже всі господарства завершили апробацію посівів. Відбулася видова і сортова прополка зернових культур. Ще два тижні тому ми сумнівалися, чи забезпечать місцеві господарства себе посівним матеріалом під майбутній озимий клин, то нині вже можу запевнити, що, зокрема, селяни Одещини забезпечать високоякісним зерном не лише себе, а й ще допоможуть хліборобам сусідніх областей. Крім того, одеські хлібороби виконають замовлення Туреччини. Допоможемо й молдовським сусідам. Ми запланували перевести товарні посіви високих репродукцій районованих сортів, які можна використовувати у південно-східних областях та зоні лісостепу.

— Отже, проблем не лише із зерном, а й з посівним матеріалом під майбутній урожай не буде?

— Будемо і з хлібом, і восени засіємо запланований озимий лан нашої держави. На жаль, останнім часом ми забули про таку культуру як тритікала в степовій зоні та на півдні. Цього року я особисто бачив, як розвивається ця культура в Запорізькій області. Не витримали відсутності вологи в грунті ячмінь і горох, а тритікала вистояла. Як на мене, в південних областях треба сіяти до двадцяти відсотків тритікали, аби не зменшити валовий баланс зернових.

— Упродовж останніх кількох років в Україні постійно зменшувалися площі жита. Яка нині ситуація з цією культурою на вітчизняному полі?

— На жаль, на Поліссі значно скоротилися житні поля. Тому в Україні виник дефіцит жита для випікання хліба соціального призначення. Зокрема, саме для хліба «Український» та деяких інших сортів потрібне житнє борошно. Наша інспекція неодноразово порушувала цю проблему разом з науково-дослідними інститутами. Звичайно, коли тонна жита коштувала лише 114 гривень, то його ніхто й не вирощував. Державна закупівельна ціна підвищилася до 600 гривень. Як на мене, найближчим часом ціна на жито підвищиться до тисячі гривень за тонну. Тому нам треба планово вести цю роботу, щоб забезпечити свою продовольчу безпеку, особливо у хлібі.

— Які маєте останні новини із жнивного поля України?

— Сьогодні на Миколаївщині вже зібрано понад тринадцять тисяч гектарів озимого ячменю. Урожайність 18—20 центнерів з гектара. Розпочалися жнива і в Криму. Збирання зернових набирає темпів у Джанкойському, Роздольському та Перекопському районах. Тут насамперед прагнуть врятувати урожай ячменю та пшениці на тих площах, які постраждали від засухи.

Микола МОТОРНИЙ.

Бездощів’я — для врожаю перший ворог

Ізмаїльський район за традицією серед перших розпочинає жнива в Одеському регіоні. Вже в травні, коли встановилася спека і небо не пролилося жодною крапелькою дощу, в господарствах забили на сполох. Така посушлива погода спостерігалася в тутешніх місцях чотири роки тому і тоді завдала величезних збитків для хліборобів.

У районі озимий і яровий клин становить 55 тисяч гектарів, із них 45 тисяч перебувають, за оцінками фахівців-аграріїв, у незадовільному стані.

Ячмінь, і це видно неозброєним оком, прямо скажемо, — у пригніченому стані. Але збирати врожай все одно потрібно. У селі Утконосівка в сільгоспкооперативі «Вікторія» ячменю збирають по 20 центнерів. У селі Багатому в сільгосппідприємстві «Україна» врожайність ячменю становить 18 центнерів.

— Сьогодні вже можна зробити перші експрес-аналізи наслідків посухи, — розповів «Голосу України» голова постійної комісії Одеської обласної ради з питань агропромислового комплексу Олександр Каштанов. — Наслідки бездощів’я добре помітні на полях, де не дотримувалися агротехнічного циклу, — там посіви постраждали найбільше. За прогнозами, врожай нинішнього року становитиме близько 60 відсотків від торішніх намолотів. Депутати облради готують звернення до Кабінету Міністрів із проханням про надання допомоги селянам.

Із 26 районів області жнива ідуть практично скрізь. Хлібороби працюють напружено, розуміючи, що з польовими роботами треба впоратися за два-три дні.

В’ячеслав ВОРОНКОВ.

Одеська область.

Уже оформлені акти на списання

У трьох південних районах — Жовтневому, Миколаївському та Очаківському — розпочато збирання врожаю. Загалом ранні зернові зібрано на 170 гектарах, валовий збір становить 207 тонн, середня врожайність 12 центнерів з гектара. Першими в Жовтневому районі розпочали жнива в дослідному господарстві ДП «Еліта», де керівником Володимир Заудальський. Тут із 60 гектарів скосили та обмолотили озимий ячмінь (Скороход та Росава), врожайність становить 15,2 центнера з гектара. Відсутність вологи протягом квітня-травня та високі температури повітря призвели до загибелі 322 тисяч гектарів ранніх зернових. На таку площу вже оформлені акти на списання. Найбільше постраждали Новобузький, Снігурівський, Єланецький, Казанківський, Березнегуватський райони, де площа загиблих посівів становить від 40 до 71 відсотка. За словами начальника відділу рослинництва головного управління сільського господарства Григорія Похилька, на добрий врожай можна не розраховувати. Якщо в минулі роки збирали в середньому до 24 центнерів з гектара, в цьому, дай Бог, щоб було хоча б по 12. Не відповідає нормі й сам колос. Зерно в ньому в два, три, а то й в п’ять разів менше звичайного. Посуха спалила все. Втім, аграрії сподіваються на дощик. Адже північним районам області він ще може допомогти. Є надія на більший ніж на півдні врожай в Первомайському, Арбузинському та Кривоозерському районах.

Миколаївська область.