Його рішення місцеві газети тоді назвали безпрецедентним: виборовши прохідне місце до Верховної Ради, Володимир Демьохін відмовився від депутатського мандата. А проживання у столиці змінив на Херсон. Балотуючись одночасно і до парламенту, і до Херсонської обласної ради, Демьохін став «двічі депутатом». Коли переважною більшістю голосів обласний депутатський корпус обрав його головою, навіть найбільш скептичні журналісти стримано висловилися теж «за»: мовляв, з усього, що маємо, це — найліпший варіант. Чотири попередні роки роботи у Верховній Раді депутата від Херсонщини довели: Володимир Демьохін — людина слова, за яким слідує діло. Сьогоднішня розмова з головою Херсоноблради — про результати та перспективи з нагоди річниці обрання.

— Володимире Анатолійовичу, ви розпочинали роботу в умовах серйозного протистояння двох гілок влади. Напевно, найбільшим досягненням є те, що сьогодні про це не йдеться і ситуація у стосунках між радою та адміністрацією, хай не ідеальна, але все-таки близька до тієї, про яку кажуть: поганий мир краще хорошої сварки. Як оцінюєте спільну роботу?

— На мою думку, в обласної ради та обласної держадміністрації спільна головна мета діяльності — забезпечення реального прогресу в соціально-економічному розвитку Херсонської області. Задля цієї мети ми використовуємо всі можливі механізми взаємодії в наявному правовому полі, хоча це не завжди просто. Під час нашої роботи з’ясувалося, що є низка суперечностей, з якими майже щодня доводиться стикатися у практичній діяльності органам представницької та виконавчої влади у всій Україні. Частково це пов’язано з недосконалістю чинної нормативно-правової бази, частково — із застарілими управлінськими стереотипами. І для того, щоб ми і наші колеги могли рухатися далі, ці суперечності повинні бути належним чином законодавчо врегульовані.

На підставі власного досвіду ми вже сформулювали і подали пропозиції стосовно вдосконалення розподілу повноважень і функцій між місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування. Такий підхід дасть змогу уникнути дублювання, досягти спрощення системи управління та відчутної економії бюджетних коштів. Але це — на найближче майбутнє. А поки що працюємо в тих умовах, які є, і знаходимо порозуміння і спільну платформу для конструктивних дій.

— В області розроблено «Стратегію економічного та соціального розвитку Херсонщини до 2015 року». Які складові цього документа перебувають під особливим контролем облради?

— Як відомо, основні точки дотику в роботі облради та облдержадміністрації — це розробка і затвердження програм соціально-економічного розвитку області та бюджету, котрі повинні бути складовими частинами та інструментами виконання більш масштабних планово-прогнозних документів. Відомо, що об’єктивним процесом сьогодні стає перетворення традиційної економіки в «економіку знань», яка спирається вже не так на природні ресурси, як на людський капітал. Тобто значно зростає роль гуманітарного чинника в забезпеченні економічного зростання. Саме тому особливо гостро постають питання формування середовища для відновлення і розвитку людських та природних ресурсів, того екологічно-соціокультурного простору, де буде збалансовано потреби людини і можливості природи. Мабуть, комусь така постановка питань в доволі проблемній Херсонській області здаватиметься вочевидь передчасною. Адже «на слуху» в багатьох такі орієнтири, як «добробут», «конкурентоспроможність», «самодостатність», «інвестиційна привабливість». Але бачення майбутнього очима депутатів ґрунтується передусім на концепції сталого розвитку, застосуванні системного підходу, можливостях сучасних гуманітарних та інформаційних технологій. Ми сподіваємося, що в подальшій взаємодії з облдержадміністрацією все-таки буде знайдено потрібний рівень порозуміння на користь всій Херсонщині.

— За даними Кабміну, Херсонська область у 2006 році досягла лише 44-відсоткового рівня виробництва порівняно з 1990 роком. На вашу думку, які головні проблеми треба розв’язати, щоб ситуація з виробництвом в області поліпшилась?

— Те, що Херсонщина має такий низький показник виробництва, звичайно, сам по собі прикрий факт. Але, вважаю, питання про основні проблеми області потрібно ставити не в цій площині. На наш погляд, доцільним є оцінка і врахування інтегрального потенціалу регіону. Для початку ми хотіли зрозуміти, що ж насправді відбувається з економікою та соціальною сферою Херсонщини. Чому благодатний край, незважаючи на оптимістичні звіти місцевої влади, в підсумку посідає останні місця по Україні майже за всіма показниками? Для цього ми вирішили скористатися системою, розробленою фахівцями Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки України. Аналіз основних макропоказників (валовий регіональний продукт, валова додана вартість, проміжне споживання, номінальний випуск) показав, що за цими показниками рівень економіки області є найнижчим за останні 8 років. Наступним нашим кроком буде використання результатів моделювання для формування оптимальних управлінських рішень.

— З огляду на ваш тісний зв’язок з наукою — адже маєте вчену ступінь кандидата та готуєте докторську дисертацію, — хотілося б дізнатись авторитетну думку: чи можливо впроваджувати якісь інноваційні кроки для швидкого розвитку області?

— Якщо розуміти інноваційність як безперервне осучаснення всіх сфер людської життєдіяльності, то частково я зачепив це питання в попередніх своїх відповідях. Якщо говорити в загальних міркуваннях, спочатку нам потрібно було зорієнтуватися, який інноваційний потенціал має Херсонщина, які є реальні можливості для створення механізмів підтримки інноваційного розвитку і формування ефективної інноваційної політики.

Минулого року нами був реалізований спільний з Польською асоціацією центрів інновації та підприємництва проект «Підвищення потенціалу українських регіональних адміністрацій у сфері стратегічного управління» в рамках VІ рамкової програми Європейського союзу. Спираючись на розроблену методику, ми пропонуємо: по-перше, групою інституцій, що беруть участь у розробці інноваційної стратегії, створити ефективну систему управління; по-друге, використати отримані результати у програмах економічного та соціального розвитку Херсонщини. Це, на нашу думку, істотно допоможе здійснити поштовх у повномасштабному розвитку інноваційних процесів в області.

Наступний етап — підготовка і проведення у вересні 2007 року XІІ Міжнародної науково-практичної конференції з проблем розвитку інноваційної діяльності «Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки». Планується залучити до участі у конференції вчених, керівників та фахівців наукових, навчальних, промислових та інших установ, організацій і підприємств і з України, і з країн СНД.

Основна мета конференції — консолідація інтелектуальних зусиль для розв’язання проблеми поглиблення і прискорення інноваційного розвитку, узагальнення передових досягнень в інноваційній сфері і створення умов для їх практичного використання, співробітництво та обмін передовим досвідом, залучення інвесторів, промисловців, підприємців, надання найширшої інформації для влади, громадськості, ЗМІ. Організаторами конференції, крім Херсонської облради, є міністерства, наукові інститути та центри, творчі спілки та інші зацікавлені структури. Ми чітко усвідомлюємо, що альтернативи інноваційному розвитку області немає, і будемо послідовно та наполегливо рухатись у цьому напрямі.

— Успіхів і вам, і нашій області!..