Зростання обсягів промислового виробництва у травні сповільнилося до 9,9 відсотка. З огляду на це Мінекономіки прогнозує до кінця року зниження темпів промвиробництва до 11 відсотків.
Що промисловість радує — то це факт. Проте якою мірою, різні експерти вам казатимуть по-різному. Тим паче перед виборами. От і прогноз Мінекономіки щодо річного показника промвиробництва, оприлюднений Анатолієм Кінахом, багатьом видається дещо завищеним через погодні та статистичні особливості.
По-перше. Торік у квітні промисловість додала лише піввідсотка; виходячи з цього, на чистій арифметиці цього року промисловість
«заробила» 12,3. Проте вже у травні минулого року приріст промпродукції сягнув 10 відсотків, а ВВП — 8,1, тож експерти справедливо очікують певної арифметичної корекції додаткової доданої вартості, яку створила промисловість цього місяця.По-друге. На динаміку промвиробництва, природно, вплинули безпрецедентно тепла зима і спекотна весна. Цим пояснюється довготривала хвиля споживчого попиту, яка активізувала раніше звичайного роботу будівництва, роздрібної торгівлі, пасажирських перевезень тощо. Не дивно, що порівняно з відповідним періодом минулого року найкрутіше зростання зафіксовано в переробці деревини та виробництві виробів з лісоматеріалів (на 21,1 відcотка), харчовій промисловості (на 12,6), виробництві будматеріалів та скловиробів (на 8,3), машинобудуванні (23,9). Саме ці галузі разом з металургією лідирують у негласному капіталістичному змаганні.
Знову ж таки погодні сюрпризи не дали змоги потрапити в когорту сильних підприємствам, що спеціалізуються на виробництві та розподілі електроенергії, газу та води, які за підсумками п’яти місяців показали від’ємний результат у 0,6 відсотка. Багато що вказує на симптоматичні проблеми, пов’язані, приміром, з рухом капіталів та інвестуванням їх в основні фонди тих чи тих галузей, але деякі цифри свідчать про тривожні тенденції, які відгукуються на товарних ринках. Так, на тлі позитивного результату у видобутку енергетичних копалин енергоресурси — 3,6 в мінусі за підсумками п’яти місяців роботи. Продовжує лихоманити легку промисловість.
По-третє. З кожним місяцем зростання цін дедалі відчутніше стимулює виробництво, розвиток якого зумовлюють здебільшого екстенсивні чинники. Від початку року ціни вже зросли на 9,8 відсотка, у річному вимірі ціни у промисловості вже підвищилися на 20,2 відсотка. Мінекономіки тверезо оцінює ситуацію, але якщо так піде й далі, то промислова інфляція почне трансформуватися у споживчу. Небезпека тим більш реальна, що заспокоює: подальшу знижувальну динаміку промислового виробництва замортизують надзвичайно високі ціни на метало- та хімічну продукцію.