Хто вбив Поживотька?

Носівчанка Марія Поживотько звернулася до редакції «Голосу України» з проханням допомогти встановити істину: ввечері 12 жовтня 2004 року на порозі кафе «Волошка» був застрелений її 42-річний син Володимир Поживотько. Напередодні були жорстоко побиті два його товариші. Володимир займався аграрним бізнесом. Разом із фермером орендував 242 гектари землі на території Козарської сільради. Родина тримала в Носівці кафе.

У кримінальній справі в кількох документах В. Поживотька називають «кримінальним авторитетом». Марія Миколаївна з цим категорично не згодна:

— Він у мене по молодості отримав невеликий строк. Але ж потім виправився. Він зовсім не вживав алкоголю. Не курив. Жили сім’єю у врем’янці. Я дуже його лаяла, що гроші вкладає в якісь проекти, а не в будівництво будинку.

...Декілька фігурантів у справі одразу вночі зникли з Носівки. Лише через чотири місяці один із них з’явився з повинною: мовляв, вистрелив з рушниці з метою самооборони. Переважно на основі його свідчень і була закрита кримінальна справа. Дії автора фатального пострілу були визнані як необхідна оборона.

Мати не вірить, що вбивця — саме той чоловік, який повинився.

— Його просто змусили це зробити, — заявляє жінка. — І яка ж тут була самооборона? Володя зупинився біля кафе, щоб тільки висадити робітників, які працювали на току в Бобровиці. Свідок бачив, як його з усіх боків обставили-затисли 3—4 легковиками. Навіть дверцята було важко відкрити! Водночас на очах свідка була розрізана шина автомобіля сина.

Мати винесла з дому за два рази дві великі теки документів. Це і відповіді їй з різноманітних інстанцій, і виписки свідчень з кримінальної справи, і рішення судів.

«Допитаний як підозрюваний показав, — читаємо в постанові про закриття кримінальної справи від 20 березня 2006 року, — що 12.10.2004 р. із К. та С. їхали полювати зайців, а тому він узяв із собою мисливську рушницю батька та якісь чотири мисливські патрони, і біля кафе «Волошка» тоді опинились випадково... В. Поживотько, побачивши їх, став лаятись, погрожуючи вбити, якщо вони не заберуться геть. При цьому наставляв в їх бік пістолет. Зайшовши в кафе, Поживотько через декілька секунд відкрив вхідні двері тамбура і, побачивши їх знову, почав лаятися, був обурений тим, що К. і С. не виконали його вимоги і ще на місці, й одразу наставив на них пістолет. При цьому висловив погрозу: «Я ж попереджав, вам хана». Коли Поживотько направив пістолет прямо на К. і робив наче якісь рухи на здійснення пострілу, то він, з метою захисту К. і себе, знаходячись в салоні автомобіля на задньому сидінні, через відкриті передні двері здійснив один постріл з мисливської рушниці в бік Поживотька, після чого, злякавшись помсти Поживотька, з місця події втік».

За показаннями Т., він ніби приїхав у кафе на зустріч із дівчиною. Але знову-таки знайомий Володимира Поживотька Я., який їхав разом із ним, бачив Т. у центрі міста з кількома молодиками. Побачивши їхню машину, вони помчали слідом на «Ауді». Свідок Р. теж бачив, як з неї біля кафе «Волошка» одночасно вийшли 3—4 хлопці. Після почутого пострілу Т., ніби побоючись В. Поживотька, швидко втік з місця пригоди, залишив відкритою машину на вокзалі, а сам поїхав до Києва, де переховувався.

Виникає логічне запитання: якщо Т. під час пострілу сидів у машині, то чому він так злякався В. Поживотька? За які гріхи останній мав його переслідувати?

Цікава й така деталь: три молодики їхали вночі «на зайців» з чотирма патронами?

Новозаводський районний суд 5 червня 2006 року дійшов висновку, що «на початку розслідування кримінальної справи по факту вбивства В. М. Поживотька слідчі та оперативні працівники не вжили всіх передбачених законом заходів для його розкриття, всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин та причин, які призвели до скоєння цього тяжкого злочину». «Багато слідчих дій, починаючи з огляду місця події, проведення СМЕ, — далі зазначається в постанові суду, — зроблені некваліфіковано, не в повному обсязі та з порушенням норм КПК України. У матеріалах справи відсутні фото- і відеоматеріали, з застосуванням яких проводився огляд місця пригоди, три томи матеріалів справи підшиті безсистемно». У цьому зв’язку постанову прокуратури про закриття справи скасовано і її направлено для організації проведення додаткового розслідування.

Уже минув рік після рішення суду. На скаргу в «Голос України» про зволікання з розслідуванням вбивства В. Поживотька надійшла відповідь заступника прокурора області О. Седлецького про те, що питання, порушені в листі, «розглядаються в стадії досудового слідства з проведенням додаткових слідчих дій, у тому числі дано відповідне доручення управлінню СБУ в Чернігівській області».

На знімку: Марія Поживотько: «У такій врем’янці жив авторитет?».