24 травня авторитетна міжнародна організація «Transparency Іnternatіonal» оприлюднила свою щорічну доповідь. Цього року вона була присвячена корупції в судовій системі. Група експертів міжнародного класу протягом року досліджувала стан судових систем більш як 60 держав, у тому числі й України, використовуючи передові технології соціологічних досліджень. Результати дослідження говорять самі за себе.

Так, кожен шостий з опитаних громадян і підприємців України, чия справа розглядалася в суді, зізнався, що давав судді хабара.

Якщо врахувати, що в кожному цивільному та господарському спорі як мінімум дві сторони, то картина виходить жахлива. За кількістю респондентів, які вважають судову систему корумпованою й неефективною, Україна обігнала не тільки всі без винятку європейські країни, а й навіть такі африканські держави, як Конго і Сенегал.

У ході вивчення доповіді складається враження, що її автори на власні очі спостерігали проблеми, які сьогодні терзають судову систему України. Так, основною загрозою незалежності й ефективності судів у доповіді названо використання судів у політичних цілях, тиск на суди і суддів з боку інших органів державної влади. Підкреслюється антиправовий характер довільних переведень судді з одного суду в інший, вказується на неприпустимість такого методу розправи з незалежними й неупередженими суддями.

У доповіді, що нараховує 400 сторінок, йдеться не тільки про головні проблеми, які призвели до нинішньої невтішної ситуації, а й про заходи, необхідні для вирішення цих проблем.

Передусім пропонується реформувати процес призначення на суддівські посади. Забезпечити, щоб призначення ґрунтувалися виключно на оцінці професійних та особистих якостей кандидатів, і в тому числі їхньої чесності. Щоб у цій оцінці використовувалися чіткі й широко оприлюднені критерії. Щоб процес призначення судді в обов’язковому порядку містив у собі консультації з інститутами громадянського суспільства, зокрема з організаціями, які розглядають скарги громадян, та професійними організаціями юристів.

Підкреслюється нагальна потреба відгородити та захистити суддів від карного й адміністративного переслідування у зв’язку з виконанням ними своїх обов’язків. Водночас ідеться й про необхідність контролю за діяльністю суддів під час судочинства. Зазначається, що всі звинувачення на адресу суддів повинні ретельно перевірятися незалежним і професійним органом. Процедура звільнення судді з посади має бути прозорою і справедливою, ґрунтуватися на чітких і суворих стандартах. Потрібно, щоб із судді, спійманого на корупції, знімалася всяка недоторканність і будь-який імунітет.

До честі українських фахівців, які брали участь у розробці законопроектів «Про судоустрій» і «Про статус суддів», внесених у Верховну Раду в грудні 2006 р. Президентом України і вже прийнятих у першому читанні, слід зазначити, що в цих законопроектах враховано і вимоги експертів «Transparency Іnternatіonal», і, власне, потреби практики вітчизняного судочинства. Висловлюю впевненість, що вже незабаром ці законопроекти буде розглянуто й затверджено Верховною Радою і підписано Президентом України. Проте в реформи вітчизняної судової системи існують і проблеми.

Саме зараз, коли всім нам: і юристам-практикам, і вченим, і правозахисникам, і самим суддям — треба об’єднатися в плідній роботі з доопрацювання законопроектів у рамках їх підготовки до затвердження парламентом, — активізували свою роботу сили, що противляться реформі. Вони прагнуть не допустити відкритого діалогу, створити помилкове враження, ніби суддівський корпус не сприймає судової реформи за цивілізованими, європейськими стандартами.

Так, оприлюднення доповіді «Transparency Іnternatіonal» збіглося в часі з проведенням у Верховній Раді парламентських слухань, присвячених стану системи правосуддя в Україні. Як відомо, керівництво Верховного Суду України й Ради суддів демонстративно не з’явилося на ці парламентські слухання і, більш того, не рекомендувало відвідувати їх суддям загальних та спеціалізованих судів України.

Причому це був далеко не перший випадок, коли верхівка судової системи України відкрито показувала, що зацікавлена в консервації нинішніх проблем судової влади й не допустить реформування чинного законодавства про судоустрій і статус суддів. Нічого екстраординарного в цьому немає. Незалежній Україні, яка виросла з радянської системи, важко зжити відомчість і бюрократичну протидію реформам. Але в даному разі бюрократам від юстиції доведеться посунутись. Тому що їхня особиста зацікавленість у збереженні звичного стану справ навряд чи важливіша, ніж життєва потреба українського суспільства в побудові цивілізованої судової системи, відповідно до європейських стандартів. Нова доповідь міжнародної організації «Transparency Іnternatіonal» укотре продемонструвала, що гаятися з цим не можна.