16 квітня 2007 року в парламенті відбулося розширене засідання Консультативно-дорадчої ради з питань законодавчого забезпечення місцевого самоврядування та регіонального розвитку при Голові Верховної Ради України на тему «Про другий етап політичної реформи та розвиток місцевого самоврядування». Пропонуємо увазі читачів тези з виступів його учасників.

Володимир Рибак, віце-прем’єр-міністр України:

— Проблема розвитку місцевого самоврядування перебуває в центрі уваги від самого початку політичної реформи, оскільки ця тема є невід’ємною складовою загального плану зміни політичної системи України. Демократизація влади в центрі, децентралізація і зняття бюрократичних перепон — ось основне гасло, яке піднімають прибічники політичної реформи. Вважаю, що необхідним кроком має стати чітке розмежування компетенції місцевого самоврядування та органів державної влади. Також потрібно зміцнити ресурсну базу, максимально розширити можливості місцевої влади самостійно вирішувати питання життєзабезпечення громад. Маємо розуміти: держава, яка заважає розвитку регіонів, втрачає авторитет і підтримку своїх громадян.

Сенс політичної реформи не можна зводити виключно до перерозподілу повноважень між інститутами влади, є кінцева мета — посилення впливу суспільства, громадськості на прийняття державних рішень. Необхідним компонентом демократизації є цілеспрямований розвиток інститутів громадянського суспільства. Сьогодні очевидно, що розвиток громадянського суспільства в Україні напряму залежить від прагнень і запитів українського народу, від розвитку громадських форм самоорганізації і становлення демократії європейського зразка.

Юрій Беркут, прилуцький міський голова (Чернігівська область):

— Вношу такі пропозиції змін до Конституції України щодо місцевого самоврядування.

Перше. Потрібно позбутися декларативності Основного Закону, а отже, перепон до реформування базового рівня місцевого самоврядування та укрупнення громад, привівши у відповідність до Європейської хартії місцевого самоврядування норму частини один, статті 140 чинної Конституції. І визначити місцеве самоврядування не тільки правом, а й спроможністю територіальної громади вирішувати питання місцевого значення.

Друге. Частину другу статті 140 Конституції, яка передбачає, що місцеве самоврядування здійснюється в межах адміністративно-територіальних одиниць, викласти в редакції, яка чітко регламентує співвідношення місцевого та регіонального самоврядування, в тому числі щодо підготовки та виконання відповідних бюджетів.

Третє. Передбачити однакові підходи до формування представницьких органів територіальних громад та обласних рад, встановивши такий механізм обрання останніх, щоб кожна територіальна громада була достойно представлена в обласній раді й відбулося якісне розмежування місцевого самоврядування та обласних рад.

Четверте. Окремою статтею визначити принципи утворення матеріальних, людських, фінансових та інших ресурсів територіальної громади, необхідних для ефективного функціонування системи місцевого самоврядування, виконання покладених на нього завдань у вирішенні питань місцевого значення.

На моє тверде переконання, також має бути змінений закон, за яким обираються депутати міських рад. Ці вибори мають бути не за партійними списками, а на мажоритарній основі. Коли виборці обиратимуть конкретну людину, буде й відповідальність депутата за свою роботу перед жителями округу, де він обраний, і ніхто не ховатиметься за фракції. Стосовно ж імперативного мандату на місцевому рівні, то вважаю, що така норма неприйнятна, отже, її потрібно скасувати на законодавчому рівні.

Володимир Чайка, миколаївський міський голова:

— В першу чергу можу вам сказати, що, третій раз обираючись міським головою, я ніколи не погоджуся з тим, щоб надалі міського голову обирали на сесії міської ради, бо це вже справді буде і корпоративність, і партійність, а не захист інтересів громади. Я це відчуваю по собі. Але міських голів потрібно захистити на законодавчому рівні, тобто вилучити норму, яка дозволяє голосами двох третин депутатів різних партій відсторонити міського голову від виконання обов’язків. Для цього потрібен закон, для цього, можливо, потрібні і місцеві референдуми, але все має бути справедливо.

Ірина СинЯвська, голова Житомирської обласної ради:

— Ми чітко переконані, що мало буде прийняти навіть трьомастами голосів зміни до Конституції України. Вкрай необхідно швидке прийняття разом із цими змінами базових законів, які дозволять реалізувати самоврядування. Це, перш за все, закони про місцеве самоврядування, про місцеві державні адміністрації, про адміністративно-територіальний устрій та цілий ряд інших організаційно-правових законів.

Олександр ОмельЧенко, почесний президент Асоціації міст України та громад:

— Чому б сьогодні не зібратися в обласних та районних радах разом з головами обласних та районних державних адміністрацій, де б глави адміністрацій перед людьми відмовилися від своїх посад? А рішенням сесій обласних та районних рад утворити відповідні виконавчі органи. Як наслідок, відповідними бюджетами будуть розпоряджатися не голови відповідних держадміністрацій.

Леонід Орлов, голова Новомиргородської районної ради Кіровоградської області:

— Територіальні громади районів та областей мають право і на повноцінні органи самоврядування зі своїми виконавчими органами. Останні можуть бути сформовані на основі існуючих місцевих державних адміністрацій, які, втрачаючи в назві слово «державні», позбудуться і деяких функцій, але будуть цілком здатні вирішувати місцеві проблеми. Повноваження, які держава традиційно делегує виконкомам, вони теж можуть здійснювати. Все це необхідно відпрацювати шляхом внесення змін до Конституції, законів про самоврядування, місцеві державні адміністрації та низки інших законів. Звичайно, держава має зберегти свій вплив у регіонах через своїх представників, як-от урядові комісари у Франції чи воєводи в Польщі. Можна було б поширити практику функціонування представника Президента в Автономній Республіці Крим на всю територію України. Можливо, канцелярії таких представників варто створювати не в кожній області, а в округах, що об’єднують кілька областей. Останнє сприяло б запобіганню конкуренції між такими центрами влади в областях, як облрада і обладміністрація, що існує нині. На рівні районів координацію дій місцевих підрозділів, міністерств і відомств з вирішення спільних завдань могли б здійснювати, в разі делегування таких повноважень державою, керівники виконавчих органів районної ради під контролем вищезазначених представників Президента в регіонах.

Віталій Збукар, голова Харківської районної ради Харківської області:

— Керівники органів місцевого самоврядування на сьогоднішній день не мають реального впливу на розвиток своєї території, оскільки обмежені в роботі делегованими повноваженнями й відсутністю можливості планування бюджету громади на найближчі хоча б п’ять років, а також відсутністю самого бюджету розвитку.

Наталія Шишкова, голова Літинської районної ради Вінницької області:

— Ми на власному досвіді переконалися в недосконалості пропорційної системи виборів депутатів місцевих рад. Із двадцяти двох територіальних громад нашого району третина не має своїх представників у районній раді. Звичайно, людина, яка проживає на території села, більше переймається проблемами громади, краще знає ситуацію і людей, ніж депутат, який буває в селі на прийомі в кращому випадку раз на місяць. Нам довелося прийняти не зовсім популярне рішення про закріплення депутатів районної ради за територіальними громадами, щоб хоч трохи зрівняти умови між тими, хто має свого представника, і тими, кому пощастило менше.

Дуже болючим є земельне питання. Територіальна громада повинна розпоряджатися всією землею, а не тільки в межах певного населеного пункту. На мою думку, районні державні адміністрації мають реорганізуватися на виконавчі органи районних рад. І чим скоріше це відбудеться, тим змістовнішими, ефективнішими, якіснішими будуть дії влади, які відповідатимуть інтересам та потребам громади.

Петро Збаровський, голова Новотроїцької районної ради Херсонської області:

— Найбільш вдала модель (не більш досконала, а найбільш вдала) діяла тоді, коли одна особа очолювала і районну раду, і виконавчий комітет. От тоді можна було реалізувати свої повноваження. Тому двовладдя на місцях — це анахронізм, який треба ліквідувати, так буде краще для держави, для громади.

Віктор ЄмельЯненко, голова Оріхівської районної ради Запорізької області:

— Однозначно, ми за другий етап політичної реформи, за те, щоб було самоврядування повнокровне і набуло всіх ознак самодостатності. Ми вже сьогодні готові сформувати свої виконавчі органи, хоча я скажу так: з уст високих політиків часто можна почути, що сьогоднішні ради не готові сформувати свої виконавчі органи. Я бажаю всім нам, щоб наше обговорення не було просто черговим заходом, а стало знаковим на шляху до завершення другого етапу політреформи. Всю владу радам!