Саме про це йшлося під час
«прямої лінії», яку провів із читачами «Голосу України» голова Запорізької обласної ради Олександр НЕФЬОДОВ. Люди здебільшого телефонували з особистих мотивів, прохали вирішити питання, що їх хвилюють, але причини звернень були різні. Здебільшого особисте органічно впліталося у проблеми, які нині хвилюють усе наше заполітизоване суспільство.Скажімо, мешканка Токмака Тетяна Гнідаш просила допомогти
«витиснути» із страхової компанії решту невиплаченої їй суми за трагічно загиблого сина, а мешканець Запорізького району Віктор Щербина привернув увагу до злиденного становища, в яке потрапила його сестра Ганна Меташоп із Новомиколаївського району.Ось начебто просте житейське питання: людям стало невигідно тримати живність на сільських подвір’ях. Селян нещадно обдирають заготівельники молокозаводів та перекупники, котрі за безцінь скуповують у них свиней і молодняк великої рогатої худоби. Тому хліви порожніють, а люди не уявляють, як в умовах масового безробіття на селі можна виживати. Про це розповіли Андрій Малачинський із Пологівського району та Петро Книш із Куйбишевського.
— На жаль, безпосередньо вплинути на цінову політику обласна рада не може, — зізнався Олександр Нефьодов. — Це — компетенція уряду. І уряд вирішує цю проблему. Зокрема, зобов’язано силові структури посилити боротьбу з контрабандним завезенням в Україну м’яса. Ми теж прагнемо навести лад в області та переламати ситуацію на користь селян. Про це, зокрема, йшлося на недавній нараді з аграріями, яку провели разом із облдержадміністрацією. Вирішили створити торговий дім і розвивати селянський ринок без посередників. Коли він розпочне діяти, селяни здаватимуть і молоко, і живність за нормальними, економічно обґрунтованими цінами. Крім того, через місяць-два обласна рада розгляне проект програми відродження тваринництва. Йдеться про будівництво сучасних тваринницьких комплексів у великих господарствах, значно кращих від тих, які було на селах бездумно зруйновано. Передусім кошти з обласного бюджету буде спрямовано на розвиток молочарства. І, повірте, це теж допоможе змінити ситуацію на краще.
Городянам теж не байдужі селянські турботи. Їх цікавить, чи вдасться за такої спеки зібрати добрий урожай зернових культур, якою буде цьогоріч ціна на хліб? Саме з таким запитанням звернулася до Олександра Нефьодова пенсіонерка із Запоріжжя Оксана Задорожня.
— Хлібороби зробили все від них залежне, щоб отримати вагомий урожай сільськогосподарських культур, — каже Олександр Степанович. — Про це свідчив ідеальний стан, в якому донедавна були посіви озимини, котрі успішно витримали натиск весняної пилової бурі. Тепер усе залежить від того, коли пройдуть дощі. Тому ціна хліба стане відома лише після завершення жнив. Недавно ми встановили закупівельну ціну на пшеницю третього класу в межах 920 гривень, з транспортними витратами вона становить 1050 гривень. Хотілося б, щоб вона й була такою, бо старих запасів продовольчого зерна в області вистачить лише до вересня.
Найбільше звернень стосувалося екологічних проблем. Запоріжанка Вікторія Маслова цікавилася, чи задоволений Олександр Нефьодов виконанням обласної програми виходу з екологічної кризи, Олександр Журавльов запитував, що роблять для порятунку від розмивання Бердянської та Обіточної кіс і загалом усього Азовського узбережжя, токмаківець Віктор Голод розповів про те, що його земляки по-різному ставляться до проекту будівництва в місті феросплавного заводу, а житель Приморського району Віктор Удовенко висловив стурбованість з приводу майбутнього відкриття в сусідньому Приазовському районі рудника. Адже це — курортна зона.
Ось що розповів, відповідаючи на ці запитання, голова обласної ради:
— Нині діє тільки програма виходу з кризи Запоріжжя, яку затверджено на період до 2010 року. Обласну програму вичерпано, але вона не втратила актуальності, бо деякі заходи поки що до кінця не виконано. Тому тримаємо їх на контролі, хоча в нинішньому варіанті вони, швидше, стали планом-графіком введення в дію природоохоронних об’єктів на підприємствах. А нову програму нині готують, і коли вона пройде всебічну наукову експертизу, її буде внесено на розгляд обласної ради.
Щодо укріплення морських кіс та Азовського узбережжя, які розмиваються штормами, то проблема перебуває в стадії розв’язання. З обласного бюджету на це виділено 1,5 мільйона гривень. Тепер треба швидко організувати роботу. Бердянці й приморці вже мають готові проекти будівництва хвилерізів по всій береговій зоні та на косах, тому із цих територій ми й розпочнемо. Приазовці поки що не мають відповідної проектно-кошторисної документації, тож доведеться їм у цьому допомогти. Головне — раціонально використати кошти, не завищуючи вартості будівельних робіт. Тому, перебуваючи в Приморському районі, разом із керівниками території я оглянув покинуті Єлисеєвський і Коларовський кар’єри, які розташовані недалеко від морського узбережжя. З них і возитимуть для відсипання захисних споруд гранітний бут і щебінь, це набагато здешевить роботи.
А тепер — про майбутнє будівництво в Токмаку феросплавного заводу. Цей проект міська влада узгоджувала безпосередньо в столиці, але це не означає, що в області байдуже спостерігають за розвитком подій. Ми поділяємо стурбованість місцевого населення, тому в розмові з міським головою Леонідом Єрком я наголосив: раз він приймав таке рішення, то й особисто відповідає за екологічну безпеку городян. Металургійне підприємство має відповідати найсучаснішим стандартам, і відступити від закладених у проекті технічних умов ми нікому не дозволимо, незалежно від того, якими благими намірами це б не прикривалося. Але й позиція міської влади мені зрозуміла. Токмак ще донедавна був великим центром машинобудування, а тепер через незатребуваність промислової продукції перетворився на депресивну територію і не може виживати без дотацій з обласного бюджету. І ми прагнемо допомогти токмаківцям. Найближчим часом у спільну власність територіальних громад області буде передано знаменитий колись
«Південдизельмаш». Завдяки цьому спільними зусиллями відродимо один із флагманів вітчизняного машинобудування, а отже, розвиватиметься й місто.Не менш принциповим, за словами голови облради, є і питання розробки в Приазовському районі родовища залізної руди. Інвесторами проекту хочуть виступити Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча та
«Запоріжсталь». Справа ця для економіки потрібна, але ж родовище — в курортній зоні. Тому обласна влада поставила умову: жодна пилинка залізної руди не повинна впасти на територію ні Приморського, ні Приазовського районів. У Західній Європі цю проблему вже давно вирішили з допомогою сучасних технологій видобутку корисних копалин. Але запитань до проектувальників справді багато. Скажімо, якщо це буде шахта, то куди скидатимуть підземні води?Було багато звернень і стосовно політичної кризи в Україні. Запоріжці запитували, чи не позначилася вона на житті в області і, на жаль, почули у відповідь, що їхня тривога небезпідставна. Через політичну нестабільність в Україні інвестори відмовилися вкладати кошти у відродження покинутого шахтарського селища Степногірськ, де планували збудувати потужний тепличний комбінат і запустити затоплену марганцеву шахту. Економіка області набирає обертів, і це дає підстави переглянути в другому півріччі бюджет, але куди підуть додатково зароблені кошти — чи на освітлення сіл та заміну вікон у сільських школах, чи на забезпечення дострокових виборів до Верховної Ради України, ще не відомо. У деяких сільських районах тривалий час вакантні посади голів райдержадміністрацій, та, незважаючи на спільну позицію обласної ради й обласної держадміністрації в кадрових питаннях, секретаріат Президента нові кандидатури чомусь не затверджує. На щастя, керівники області на відміну від столичних вельмож між собою не чубляться, але й керувати за таких умов регіоном їм неймовірно важко. Тому і голова обласної ради Олександр Нефьодов, і голова обласної держадміністрації Євген Червоненко, виконуючи волю переважної більшості запоріжців, з усіх трибун закликають керівників держави забезпечити злагоду і політичну стабільність в Україні.
Запорізька область.
На знімку: голова Запорізької обласної ради Олександр Нефьодов проводить
«пряму лінію» з читачами «Голосу України».Фото автора.