Збільшити розміри штрафу до 500 неоподатковуваних мінімумів за борги з зарплати запропоновано на виїзному засіданні Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та праці, що відбулося у Хмільнику на Вінниччині.

Інформація до роздумів.

Із 880,8 мільйона гривень невиплаченої зарплати (станом на 1 квітня ц . р.) 378,5 млн. припадає на працюючі економічно активні підприємства. 271,1 тисячі їхніх трудівників чекають повернення зароблених коштів за 1—3 місяці. У середньому кожному з них роботодавці заборгували 1115 гривень. 44 відсотки загальної суми боргу припадає на підприємства, стосовно яких проводиться процедура відновлення платоспроможності або визнання їх банкрутами, 12,6% — на ті, що зупинили свою господарську діяльність.

Злочин у конверті

— Невиплата зарплати — злочин роботодавців перед своїми працівниками, тому слід посилити покарання за такі дії, — зазначив народний депутат України, секретар Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та праці Спиридон Кілінкаров. За його словами, безвідповідальні керівники за рахунок невиплачених грошей кредитують власний бізнес, купують дорогі службові авто тощо. На думку парламентарія, варто також запровадити механізм повернення у державну власність, а отже — передачу ефективному власнику тих підприємств, де вчасно не розраховуються з людьми.

Народний депутат України Ярослав Сухий привернув увагу до ще однієї поширеної форми обману працівників — виплати грошей у конвертах. На його думку, позбутися цього негативного явища можна із прийняттям закону про державне медичне страхування. Принаймні у тих країнах, де він діє, проблеми «конвертів» не існує.

Голова комітету народний депутат Іван Бондарчук став на захист тих, хто трудиться у галузі культури. За його даними, 13 відсотків культпрацівників мають занижений розмір платні, бо працюють на неповну ставку. Комітет рекомендував вишукати резерви в місцевих бюджетах для переведення усіх працівників культури і мистецтва на оплату у режимі повної зайнятості. Якщо кошти знайдуться, то уже з першого липня, як рекомендує комітет, ця категорія працівників отримуватиме платню у розмірі повної посадової ставки.

Члени комітету звернулися до Кабміну з рекомендацією внести зміни до чинного законодавства, щоб посилити відповідальність за порушення вимог законів про працю. Зокрема, збільшити розмір штрафів за адмінпорушення з 30 до 300 неоподатковуваних мінімумів, а за кримінальні порушення — з 50 до 500 неоподатковуваних мінімумів. На думку одного з учасників засідання, відповідальність за невиплату зароблених грошей варто покласти на юридичну особу. Це підвищить колективну відповідальність за вирішення проблеми розрахунків з працюючими. Принаймні такий досвід є в низці країн Європи. Нині, коли така відповідальність лежить на фізичній особі, керівнику підприємства, простіше сплатити штраф за невиплату зарплати, аніж розраховуватися з людьми.

Де три няньки — в дитини заплакані очі

Засідання комітету не випадково відбувалося у місті-курорті Хмільнику. Його учасники внесли низку пропозицій з удосконалення законодавчої бази у сфері оздоровлення та відпочинку дітей. Напередодні нинішнього оздоровчого сезону ця проблема особливо загострилася, зокрема, через ускладнення тендерних процедур, черговим подорожчанням путівок. Тим часом, зазначалося на засіданні, у державі не визначено єдиної структури, яка б управляла організацією оздоровлення дітей. Цією справою опікуються аж шість державних структур. Де три няньки, там у дитини завжди заплакані очі, наголосив один із виступаючих. Учасники засідання побували в оздоровницях, ознайомилися з базою відпочинку та можливостями ширшого охоплення ним дітей.

Голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та праці Іван Бондарчук наголосив, що виїзне засідання мало форму контролю за виконанням рішення комітету про стан виплати зарплати в Україні, прийнятого у березні ц. р. А нині з’ясовували, як воно виконується на прикладі чотирьох областей — Вінницької, Хмельницької, Тернопільської і Чернівецької. «У жодній з них за березень місяць не було дотримано графіка погашення боргів, — каже І. Бондарчук. — Прикро, що у цих регіонах не платять зароблених грошей навіть на окремих економічно активних підприємствах. Найбільша проблема, як ми переконалися, у безвідповідальності і безконтрольності роботодавців у розрахунках з трудівниками. Дехто привчив людей до того, що можна за роботу місяцями не платити. Це справді злочин. Але правоохоронці не до всіх порушників застосовують методи впливу. Ми внесли пропозицію з посилення відповідальності за невиплату зарплати. Заодно маємо прискорити прийняття закону про створення державного компенсаційного фонду. Уже зареєстровано аж п’ять таких законопроектів. Коли з’явиться такий закон, можна буде повернути борги трудівникам, чиї підприємства припинили свою діяльність через банкрутство».

Вінницька область.