Передштормове затишшя...

Важко повірити, що сьогодні на Сумщині панує цілковитий політичний штиль, який лише подеколи порушується малочисельними і млявими протестними акціями. Куди подівся запал «одвічних нігілістів» — місцевих партайгеносе, які ще позавчора без страху й докору виводили на барикади цілі протестні полки, раз по раз давали «прикурити» владі акціями спротиву, організовували велелюдні походи на столицю? Можна подумати, що тутешні лідери нарешті забули про чвари та, об’єднавши свої зусилля, згуртовано зробили перші кроки для поліпшення соціально-економічної ситуації... На жаль, не об’єднались, не поліпшили, а, як і раніше, продовжують перетягувати зотлілу політичну ковдру на себе.

Декілька мішків обіцянок

На останніх виборах до місцевих рад представники Блоку Юлії Тимошенко декласували всіх політичних опонентів прямо-таки з «непристойним» результатом. У Сумських обласній і міській радах бютівці відповідно отримали більше 46 і 47 відсотків депутатських мандатів. Така само картина і в решті міських і районних рад. Здавалося б, майже контрольний пакет акцій політичної довіри надавав переможцю необмежені можливості для економічного маневру і якнайшвидшого втілення у життя задекларованих ліберальних реформ. Адже багатьох виборців бютівці спіймали на гачок саме обіцянками здійснення реформ, яких набралося на декілька мішків гречаної вовни. Виборці, було, розправили плечі у надії на зрушення, та невдовзі знову присмиріли.

Одноосібне і багатообіцяюче домінування БЮТу на політичному полі регіону так і не принесло практично жодних дивідендів ані регіонові, ані блоку-переможцю, ні тим більше багатостраждальним виборцям. Як закономірний результат, вчорашній володар карт-бланшу крок за кроком почав здавати свої позиції серед електорату. І загнав він себе у глухий кут без сторонньої допомоги. Однак це лише квіточки.

Справжній шок спричинила в сумчан недавня спільна політична заява викривального характеру, з якою виступив антикризовий тріумвірат області щодо порушень, пов’язаних з незаконним виділенням Сумською міською радою земельних ділянок під житлове будівництво. Так, зокрема, власністю автогаражного товариства «Харківський», як зазначено в заяві, «за допомогою бютівської більшості заволоділа депутат міської ради від БЮТ, член земельної комісії, дружина голови Сумської обласної ради бютівця В’ячеслава Шапошніка — Ірина Шапошнік». Таких ділянок, до речі, виявилося три. Саме це, на думку опонентів, і вивело обурених сумчан в останній день січня на майдан із вимогою відставки подружжя Шапошників.

Звісно, бютівці в боргу не залишилися. На їхню думку, наклепницька кампанія з дискредитації обласного «вождя» В’ячеслава Шапошніка — це справа рук супостатів-супротивників та їхніх підспівувачів. Мовляв, саме вони і заважають руйнувати корупційні схеми попередньої влади, працювати на користь всього регіону та всієї громади, відверто саботують нормальну продуктивну роботу органів місцевого самоврядування.

Папір, як відомо, все стерпить. Але ж, окрім декларативних звинувачень, у заяві не наведено бодай одного імені «супостата», який з відкритим забралом пішов проти цілої обласної парторганізації. Тож, можливо, «супостатів» висмоктали з пальця для прикриття власної неспроможності й небажання серйозно зайнятися реалізацією обіцяних реформ. Зрештою, за великим рахунком, у бютівських рядах Сумщини нині немає особистостей, яким було б під силу втілення цих реформ. Саме тому, на переконання політологів, Президент України й призначив новим головою Сумської облдержадміністрації чергового вихідця з іншого регіону.

Стратегічний курс із тактичним ухилом

Тим часом нашоукраїнці взагалі «профукали» президентську вікторію, тож мають у Сумських обласній і міській радах заледве 15 відсотків мандатів. Виборці сподівалися, що «помаранчеві» приборкають наполеонівські амбіції та знову об’єднаються в коаліцію, хоча б на регіональному рівні. Але ні, за прикладом босів місцеві лоцмани розвели свої кораблі в протилежні боки, де благополучно і посадили їх на рифи. Сидіти б їм там донині, якби не грізний окрик з Києва — знову дружити сім’ями.

А куди діватися! Не знаю як де, але на Сумщині треба бути великим оптимістом, щоб повірити у новий «помаранчевий» майдан. За даними недавніх соціологічних опитувань, бютівці втратили не менше третини своїх колишніх шанувальників, а нашоукраїнці взагалі залишилися при бубнових інтересах. Ведмежу послугу обом зробили багаточисельні корупційні скандали, озвучені опонентами у ЗМІ. На думку політологів, багатьох симпатиків БЮТу відштовхнули від блоку також безперервні «кримінальні одкровення» леді Ю. А як відомо з історії, перебір завжди шкодить здоров’ю. Та головна теза, яку дедалі частіше висловлюють сумчани: «помаранчеві» зрадили ідеали майдану. Навіть далекі від політики виборці стверджують: лідери БЮТу ведуть боротьбу не так за благополуччя держави, як за втрачений владний український Олімп. З огляду на викладені факти, навіть три союзи БЮТу з «Нашою Україною» кардинально не змінять ситуацію на їхню користь.

Не допоможе їм у цьому (принаймні на Сумщині) й запізнілий стратегічний альянс з тактичним ухилом на позачергові парламентські вибори, до яких вони з відчайдушністю приречених підштовхують суспільство. Тим більше що чимало вчорашніх прихильників «помаранчевих», досхочу «наївшись» ситних обіцянок, роблять переоцінювання цінностей на користь опонентів, передусім — регіоналів. Саме тому останні не форсують подій і не виводять людей на барикади. Сьогодні вони лише потроху обстрілюють політичних супротивників, та й то з легкої зброї, і чекають дозрівання плоду. Ось тоді й пустять у хід важку артилерію для повної дискредитації «колег». При цьому сподіваються на допомогу новосформованого громадсько-політичного об’єднання «Демократична Сумщина». У його складі близько 20 політичних партій і громадських організацій, які не представлені ані у Верховній Раді, ані в місцевих радах. Але попри програш, це досить серйозний політичний союзник, якому торік віддала голоси третина виборців регіону. За такої підтримки «помаранчевим» потрібно дуже сильно постаратися, щоб втримати бодай половину своїх недавніх прихильників. І все-таки шанс удруге здобути вікторію на Сумщині у «помаранчевих», хоч і опосередковано, але проглядається. І надав його Юрій Луценко з «народною самообороною», до якої плавно перетікає значна частина колишніх прихильників і БЮТу, і «Нашої України».