У центрі Керчі археологічна експедиція Національної академії наук щойно виявила значне зібрання унікальної древньої кераміки і скла, розкрила 52 погребальні споруди, зокрема, могильник знатної особи, про що свідчать деталі розкішного вбрання з характерними добре збереженими дорогоцінними пряжками, раритетні монети четвертого й шостого століть нашої ери.

Скрупульозні археологічні розкопки проводяться на місці фундаменту і підвалин Керченського краєзнавчого музею у котловані двадцять на сорок метрів. Як і належить за законом, археологічні роботи стали прелюдією масштабної реконструкції цієї відомої у світі скарбниці старожитностей Боспору, якій вже невдовзі спорудять гідну оздобу — нове величне приміщення. Завдяки такій нагоді, кажуть археологи, вперше після тривалої перерви вдалося почати масштабні дослідження ранньовізантійського Боспору часів імператора Юстиніана.

Щойно гурт хлопчаків випадково відшукав у керченській цитаделі Єні-Кале черговий скарб монет. Цілі жменьки «срібних кружалець» дітвора час від часу підбирала під стіною старовинної фортеці, дивуючись тому, що їх саме тут дивним чином не меншало. Хоча монети систематично визбирували в цьому місці.

Про знахідку випадково дізнався з чуток про дивне «самовідтворення» монет офіційний господар цієї історико-археологічної фортифікаційної пам`ятки — в. о. директора Керченського морського музею Олексій Куликов. І от із чиєїсь схованки (може, охоронця фортеці, гендляра, митаря чи купця) в заглибленні захисної стіни цитаделі завтовшки два метри вдалося вибрати ще 77 особливо цінних срібних монет чеканки сімнадцятого століття, так званих акче. А скільки їх було тут усього, дізнатися вже важко.

Істинних археологів повсюди випереджають цілі бригади так званих «чорних» копачів, щонайкраще оснащених усіляким приладдям для їх кримінального промислу. Те, що п’ять років тому було передано музею кирк-оркський скарб з понад чотирьох тисяч золотих і срібних монет, знайдений ентузіастами і професіоналами-спелеологами групи Олександра Козлова, а кілька десятків років до того — казково багатющий скарб дорогоцінних монет і срібних та золотих жертовників, статуеток богів святилища часів античної епохи й середньовіччя із Гурзуфського сідла, — то лише рідкісні винятки з правила.

Історична цінність навіть найщедріших знахідок і унікальніших за багатством кладів завжди переважає матеріальну лише в істинних археологів — науковців і щирих ентузіастів дослідження витоків власної історії. А надто значна й переважна маса наших пересічних співгромадян, хоч як це прикро, в унікальних раритетах свого краю схильна вбачати насамперед лише їх матеріальну ціну. Тим часом коштовні, часто справді безцінні за значенням раритети нашої найдревнішої історії продовжують збагачувати криміналітет і скороспілих нуворишів. Фахівці оцінюють щорічний відплив археологічних скарбів за межі України лише з Криму в середньому на суму понад мільйон доларів. Цій біді правоохоронні органи поки що належно зарадити, на жаль, не можуть. Занадто законспіровані і приховані явки чи надто вже корумпований цей суперприбутковий бандитський бізнес з пограбування рідної історії?