Про аварію на Чорнобильській АЕС у ніч з 25 на 26 квітня 1986 року знає увесь світ. А ось про пожежу, що о 2 годині 11 хвилин ночі з 22 на 23 травня 1986 року охопила кабельні тунелі між третім і четвертим енергоблоками ЧАЕС, замовчували навіть у часи гласності. І в цьому була велика несправедливість стосовно людей, які її гасили, ризикуючи власним життям, але залишились у затінку.

Серед тих, хто ліквідовував згадану пожежу, був і тодішній начальник штабу полковник внутрішньої служби Василь Степанович Ткаченко. Він забезпечував безперебійну подачу води для гасіння пожежі, організовував дозиметричний контроль, комплектував і доправляв бойову обслугу до місця пожежі.

— Отримавши повідомлення про пожежу, наша оперативна група виїхала на місце аварії, — згадує Василь Ткаченко. — Прибули на ЧАЕС о 2 годині 30 хвилин, піднялися до центрального щита управління. Черговий начальник зміни станції доповів, що начальник зміни реакторного цеху о 1 годині 40 хвилин на позначці +27 виявив густий дим з боку четвертого блока. Згодом з’ясувалося, що горять кабелі в тунелях третього і четвертого енергоблоків. Була загроза поширення вогню в машинний зал третього блока. А там — тонни масла! В зоні пожежі радіаційний фон був дуже високий. Отож усі розуміли, в яке пекло доведеться йти.

— Не переповідатиму, яких зусиль коштувало всім впоратися з цим завданням, — продовжує ліквідатор пожежі. — Бо в районі пожежі і прилеглої території рівень радіації був надто високий, бойова обслуга працювала там по десять хвилин. Перед цим приймали ліки у медпункті, а після виконання завдання знову поверталися до медпункту, проходили санітарну обробку і лише після цього автобусом від’їжджали до Чорнобиля на місце дислокації.

До сьомої години ранку 23 травня пожежу практично було ліквідовано. Тліли лише кабелі у розвалених шахтах четвертого блока. А вже о 8 годині 30 хвилин ліквідатори доповіли, що впоралися із завданням. Але для організації дозору Василь Ткаченко залишався на станції ще до 17-ї години.

За мужність і героїзм, проявлені під час гасіння пожежі, полковника внутрішньої служби у відставці, колишнього начальника відділу державної пожежної охорони Рівненської області Василя Степановича Ткаченка нагороджено орденами «Знак пошани» та «За мужність» ІІІ ступеня.

А ці знімки Василь Ткаченко зберігає в сімейному альбомі. Вони нагадують мужньому ліквідаторові про сумні та радісні події: тих, з ким він гасив пожежу на ЧАЕС, і той момент, коли заступник голови Рівненської ОДА Олег Торкунов вручав йому заслужений орден «За мужність» ІІІ ступеня.