Два роки в самому центрі Одеси поряд зі знаменитим пляжем «Ланжерон» на території Одеського морського торгового порту жевріє гніт екологічної бомби, яка може вибухнути будь-якої миті. Увесь цей час у 86 рефрижераторних контейнерах зберігається м’ясо загальною вагою близько 2 тисяч тонн. Через тривале збереження і спекотну погоду воно починає псуватися, на контейнерах виявлено сліди протікання, а смердюча м’ясна рідина, не виключено, може потрапити у води Одеської затоки, у хвилях якої щодня купається до п’яти тисяч людей.

Чиє м’ясо зберігається в контейнерах? Хто його одержувач? Чому не вживають заходів для того, щоб ліквідувати можливу екологічну трагедію?

Свого часу митні мережі «зачепили» й сотні контейнерів з м’ясом, які опинилися на території Одеського морського торгового порту. Серед «заарештованих» контейнерів були й ті 86, у яких, нібито, знаходилося м’ясо, вироблене в Китаї, де були зафіксовані випадки захворювання на пташиний грип. Отож усі вони потрапили під арешт.

Одержувачі м’яса, зазначені в документах, у порт не прибули. І тому на 86 контейнерів із двома тисячами тонн м’яса було виписано так званий ордерний коносамент. Тобто будь-яка фізична особа чи установа, які б пред’явили документи, змогли б негайно його одержати. Але вони ось уже два роки в порту не з’являються.

Склалася парадоксальна ситуація — оператор контейнерного термінала Одеського морського торгового порту — дочірнє підприємство «Перевалочний комплекс «Україна» змушене витрачати величезні кошти для його зберігання — тільки електрики рефрижератори «спалили» за півтора року на 14 мільйонів гривень.

Можна зрозуміти обурення «ДПК Україна»: вклавши в модернізацію термінала 30 мільйонів гривень інвестицій, вони змушені зберігати по суті безгосподарне нічийне м’ясо. А 86 контейнерів, до речі, займають 25 відсотків площі контейнерного термінала.

Як розрулити економічну ситуацію, що може спричинити екологічну катастрофу? Пропонується, щоб підозріле м’ясо було утилізовано, тобто знищено. Цей варіант припускає участь у ньому держави. Але вона, в особі своїх органів влади, цілком резонно запитує — а чому держава повинна витрачати бюджетні гроші на операції із сумнівної якості м’ясом? До речі, знищення одного м’ясного контейнера тягне за 10 тисяч доларів.

Згідно з другим варіантом — можна, як то кажуть, граючися і легко відправити контейнери морем у будь-яку державу, котра забажає його одержати. Але саме тут українські чиновники створили такий бар’єр із документів і паперів, через який перестрибнути практично нереально.

Контейнери з м’ясом з території України без дозволу Генпрокуратури вивезти просто неможливо, бо вони за два роки стали речовими доказами в порушеній за фактом контрабанди кримінальній справі.

Є й інша, прямо скажемо, неофіційна причина того, що м’ясні контейнери досі знаходяться в порту. Йдеться про те, що хтось «кинув оком» на м’ясо і сьогодні створює штучні перепони для того, щоб довести ситуацію до абсурду. Ну а в годину «х» ця особа або підприємство одержить контейнери цілком безплатно.

Останнім часом почали говорити і про третій варіант розв’язання проблеми двох тисяч тонн безгосподарного м’яса — мовляв, пустити його на переробку і використовувати надалі для готування кормів для тварин. Але і тут постають запитання — хто зробить аналізи м’яса, яке зберігається в контейнерах?

Найімовірніший результат цієї безвихідної митно-ветеринарно-прокурорської м’ясної проблеми — звернення компаній у суд з позовною заявою до держави Україна. На той час, що дуже імовірно, екологічна бомба таки вибухне. І тоді не виключено, що поряд з тими, хто купається у хвилях Чорного моря, образно кажучи, плаватимуть шматки протухлого м’яса.

Одеса.