Депутат Верховної Ради п’ятого скликання від фракції БЮТ, а одночасно лідер чернівецької обласної організації партії «Батьківщина» Петро Гасюк прийшов у партію у 1999 році не з кон’юнктурних міркувань. Часи були неспокійні, мітинги — небагатолюдні, значною частиною їх були «топтуни» зі спецслужби.

— Петре Петровичу, ви завжди були категоричним із вашими керівниками-чоловіками. Колись, розповідають, навіть з’їздили по фізіономії одному чернівецькому начальнику, перебуваючи в ранзі його заступника. Той усіх намагався тримати, за його словами, на боксерській відстані. Як працюється з першою затятою леді української політики?

— Хтось із вашого брата колись влучно назвав Юлію Тимошенко єдиним чоловіком в українській політиці. Це літературний троп. Насправді наша лідерка — молода й красива жінка, котра обрала собі за життєве кредо служіння народу України. Якось на третій день після атаки терористів на вежі-близнюки у Нью-Йорку ми мали зустріч з Юлією Володимирівною. Я щось там звітував про справи в області, а вона думала про своє, а потім сказала: «Запам’ятай: все те життя, яке мені залишилося, я присвячу виключно боротьбі за щастя українського народу». Я бачу, як вона працює, скільки сил віддає, щоби зробити цю державу демократичною, як вона ні на йоту не поступається своїми принципами і як вчить тримати слово чоловіків. Напевно, це і є поясненням того феномену, що тримає поряд таких, як я, тисячі соратників і плюс мільйони українців, котрі йдуть за нею.

— Преса, яка сьогодні вже не така лояльна до лідерів помаранчевої революції, закидає: влада для Тимошенко — понад усе.

— Класичною відповіддю були б слова, що кожна політична сила на те й створена, за те й бореться, щоб взяти в руки владу в державі. Питання, з якою метою. Чи для того, щоб побороти в державі злидні й вивести Україну до когорти благополучних країн Європи, чи для того, щоби дерибанити її, прикриваючись надуманим слов’янсько-азійським родоводом. У нашому випадку влада потрібна для того, щоби зробити українців багатими, благополучними і щасливими, а державу — сильною і гоноровою. Юлія Володимирівна не тільки має наснагу за це боротися, вона реально спроможна втілити це в життя. Ті сотні мільйонів грошей, які вона, перебуваючи на посаді прем’єр-міністра, витягла з тіні, є незаперечним доказом цього. Малий і середній бізнес тоді задихав на повні груди, так що й тепер нікому не до снаги його загнуздати. А курс на знищення української армії й українського середнього класу як гарантів нашої незалежності був основним закордонним замовленням. Останнім під прицілом опинився інститут Президента. Не вийшло.

— Останні події ніби поставили пані Тимошенко в тінь...

— Подія, яка сталася на Святу Трійцю на вулиці Банковій, коли стомлений Президент та два його опоненти з невеселими посмішками потиснули руки на знак погодження дати дочасних виборів, є результатом і її роботи. Загрозу розвитку України як міцної європейської держави усунуто. Принаймні, ті, хто сподівався на інше, отримали черговий урок з українознавства. Чи не тому так нестримано висловлюється президент Росії Путін стосовно подій в Україні у своїх останніх виступах. Важко отримувати раз за разом стратегічні поразки, але ж і смішно знову й знову ставати не на ті українські граблі.

— Багато хто вважає, як капітан, оспіваний Висоцьким, що ще не вечір.

— Чітка громадянська позиція депутатів — представників опозиції, їхня відповідальність за долю держави укупі з твердістю, мужністю і відповідальністю за націю Віктора Ющенка унеможливили силовий варіант, на який дехто із політичних банкрутів був готовий піти. За рівнем освіти, культури, релігії український народ стоїть значно вище від окремих своїх поводирів. Це розуміють ті, хто веде з ним щирий діалог. Ментальність тих, хто обдурює та обкрадає його, не дозволяє цього зрозуміти.

— Дуже суттєвий відсоток українців вважає, що нинішній уряд працює професійно і змінювати його через бажання окремих політиків повернутися у владу — немудро.

— Довгими роками бездержав’я, століттями національно-визвольних змагань наш народ, який неочікувано постав національно свідомим на Майдані, виборов право обирати доти, доки до влади не прийдуть люди, відповідальні за долю України. Люди хочуть не ядерних протистоянь і холодних війн, а доброї освіти і хорошої роботи своїм дітям.

— Що буде у разі неявки більш як п’ятдесяти відсотків виборців, БЮТ знову вимагатиме перегляду такої, досить реальної, перспективи?

— Наша політична сила вірить у громадянську свідомість українців. Вони прийдуть і зроблять свій вибір. Існують інші загрози: підуть з молотка такі об’єкти, як «Укртелеком», Одеський порт тощо, відкрито запрацюють кримінальні схеми з поверненням ПДВ, з контрабандними інтервенціями. А паралельно йтиме популістська кампанія на примарне збільшення мінімальних пенсій та зарплат.

— Заяви Гелетея про замах на вашу лідерку — замовний піар чи Юлія Володимирівна і справді припускає таку загрозу? Як вона відреагувала?

— Вона сильна людина, а тому повелася так, як повівся б будь-хто із достойних світових політиків: продовжила роботу з підготовки до наступних виборів. Я не позаздрив би тим, хто таке замислив.

— Електорат знає Юлію Тимошенко як жорсткого, непоступливого, навіть жорстокого політичного лідера, серед своїх вона буває іншою?

— Ви хочете почути, що вона буває ніжною, жіночною, неекранною? Ясна річ, це так. Людина з таким безпосереднім, навіть дитячим сміхом не може бути іншою. Іноді буває сентиментальною. Якось у Чернівцях, де вона завжди збирає десятки тисяч прихильників, після однієї зустрічі ми вечеряли в ресторані. Вона сиділа зажурена. «Хочете, я заспіваю?» — спробував відволікти її від важких думок. «А ви вмієте співати?» — запитала пані Юлія. Кажу: «Вмію». — «Під троїсті музики заспіваєте?» Я, бігме, вмію співати. Заспівав їй «Чорнії брови, карії очі». Вона тоді сказала: «Ви знаєте, пане Петре, можливо, цей голос колись ще почує Верховна Рада». І це здійснилося. До речі, я нещодавно презентував свій перший диск, заспівав у супроводі симфонічного оркестру.

Іншим разом на Маланку вона зустрічалася на Буковині зі своїми прихильниками, ходила помежи людей, одягла гуцульський кожух і турпан. Це було так зворушливо.

На знімку: Юлія Тимошенко і Петро Гасюк.

Фото надане прес-службою БЮТ.