Примирити вогонь і воду...

У німецькому Гайлігендаммі учора працював саміт «великої вісімки». Президенти й глави урядів США, Німеччини, Франції, Великобританії, Італії, Японії, Канади та Росії обговорювали ситуацію у світовій економіці, відносини всередині «великої вісімки» і з державами, економіки яких стрімко розвиваються. А також провели консультації, присвячені темі охорони клімату.

Ангела Меркель, канцлер Німеччини, котра головує нині у ЄС, заявляла напередодні, що намагатиметься досягнути конкретних домовленостей щодо зменшення викидів вуглекислого газу в повітря. Водночас президент США Джордж Буш відхиляє ухвалення будь-яких конкретних угод у галузі охорони клімату.

На час підготовки матеріалу ще не були оприлюднені результати саміту — це станеться сьогодні під час спільної прес-конференції, але дискусії лідерів держав—членів «великої вісімки» напередодні дають змогу доходити певних висновків. Є такий вислів «Закляті друзі». Це ті, кому, незважаючи на конфлікти, а часом і ворогування, доводиться долати шлях разом. Щоб не зазнати катастрофи, вони мають навчитися розуміти одне одного, жити в мирі. Те саме можна сказати про учасників саміту: не йдеться про їхню взаємну любов, але розв’язувати спільні проблеми світового порядку їм доводиться разом.

Основна полеміка цього разу точилася навколо теми розміщення у Східній Європі елементів американської системи протиракетної оборони (ПРО), зокрема в Чехії, яка схвалює плани США. Президент Буш, розуміючи, яка буде реакція Росії, порадив їй на прес-конференції «не боятися американських протиракетних установок у Східній Європі, бо вони призначені для того, щоб захистити вільні держави від можливого ракетного удару зі сторони режимів країн-ізгоїв». Але Президент Росії Володимир Путін заявив, що в такому разі йому доведеться навести російські ракетні установки на цілі у Європі...

Що зчинилося — неважко було передбачити: чимало політичних лідерів, серед них і учасники «вісімки», звинуватили Путіна в новому розпалюванні «холодної» війни. А Президент Чехії Вацлав Клаус порадив Москві провадити роз’яснювальну роботу щодо американських планів. До слова, самому Клаусу у власній країні це погано вдається: понад 60% чехів протестують проти розміщення американських систем ПРО.

Здавалося, «холодна» війна вже почалася. Але... Насправді інтересу — сваритися з Росією ні в кого немає. Адже світ не такий уже й великий, коли йдеться про взаємну безпеку — політичну, економічну, енергетичну, воєнну. Помірковані коментатори відзначають, що зовнішня політика Буша зазнала катастрофи, поставивши у незручне становище партнерів. Тож канцлеру Німеччини Ангелі Меркель доведеться докласти чимало зусиль, щоб Європа, котра опинилась у кільватері США, не викликала відчуття конфронтації у росіян. Адже це загрожує її енергетичній безпеці.

Тому аналітики підтримують Меркель у тому, що хоч відносини Росії і Заходу нині переживають важкі часи, однак, щоб досягти згоди, потрібно не мовчати, а говорити. Тим паче що російський лідер, попри все, загалом завжди демонструє зацікавленість Росії у стабільних відносинах з Європою. Утім, скептики зауважують, що з таким само успіхом можна спробувати примирити вогонь і воду. І що це — не найкращий спосіб узгодити міжнародні проблеми. Але кращого досі ніхто не запропонував.

Тим часом нинішній головуючий у Євросоюзі Ангела Меркель намагається зробити все для того, щоб Європа відігравала роль посередника між США та Росією, а також між багатими та бідними країнами. Поки що це вдається дуже важко. Але все-таки вдається.

І насамкінець: а яка для України мораль цієї «байки»? Якомога більше й активніше сприяти Європі у врегулюванні конфліктів, проблем, що виникають у відносинах з Росією. Бо ми з ними міцно пов’язані «трубою» і не тільки енергетичною. Саме на часі згадати мудрого кота Леопольда...

Валентина ПИСАНСЬКА.

Розпочав роботу антитерористичний форум

У Києві 7—8 червня триває 4-й Міжнародний форум «Захист прав людини у боротьбі з тероризмом». У ньому беруть участь експерти ООН, представники державної влади країни, науковці, фахівці у сфері захисту прав людини, громадські діячі, представники релігійних конфесій, неурядових правозахисних та інших організацій.

Завдання форуму — обговорити питання оформлення правових рамок боротьби з тероризмом. А також посилити політику захисту прав і свобод людини та інтересів демократії під час здійснення контртерористичних заходів на міждержавному та національному рівнях.

Олександр ПЕКНИЙ.