Справді титанічну працю виконала головний бібліограф Наукової бібліотеки Ужгородського національного університету Оксана Люта у співавторстві з виконувачкою обов’язків доцента Карпатського університету імені Августина Волошина Лесею Смочко, уклавши бібліографічний покажчик «Голодомор 1932—1933 рр. в Україні». Науковим редактором став доктор історичних наук, професор, ректор УжНУ Микола Вегеш, рецензував видання член Національної спілки письменників України Юрій Керекеш.

Оксана Григорівна, знаний бібліограф, — автор багатьох інших покажчиків, зокрема, «А мова — як море...», «Олена Теліга», «Василь Пачовський», «Пласт на Закарпатті». Спільно з колегами вона видала й бібліографічні покажчики відомих закарпатських просвітителів Юрія Венеліна-Гуци, Олександра Духновича. До бібліографічної розробки теми голодомору, як зазначає в передньому слові доктор історичних наук кафедри історії України УжНУ професор Сергій Федака, Оксана Люта зверталася ще під час 60-річчя цієї сумної події. Тоді до покажчика ввійшло 377 назв, уміщених на 31 сторінці. Нинішній набагато ширший і повніший. У ньому зібрано літературу із 1933-го по січень 2006 року, а також публікації з друкованих видань областей України, колишнього СРСР, далекого зарубіжжя та документи з державних архівів, які засвідчують свідоме й насильницьке винищення українців (1153 позиції). Усе це систематизовано в 11 розділах. У тому числі й таких, як «Демографічні втрати України в 30-ті роки», «Симпозіуми, конференції, вечори, присвячені подіям 1932—1933 років», «Діти 33-го», «Спогади очевидців», «Голодомор у мистецтві, кіно й живописі». До речі, в бібліографічному довіднику серед загальноукраїнських періодичних видань лідирує «Голос України». До переліку увійшло 37 публікацій. Окрім офіційних документів цієї тематики, виступів відомих політиків, поетів та прозаїків України натрапляємо на імена наших колег Людмили Коханець, Олени Івашко, Миколи Нечипоренка, Володимира Королюка, Григорія Гриня, Миколи Косого, Любові Левицької, Віри Шпильової, Олега Бондаря, Володимира Підвисоцького, Олександра Клименка.

Видання, що вийшло накладом у 2000 примірників за сприяння обласної держадміністрації, адресоване вчителям, учням, студентам, викладачам вузів, бібліотечним працівникам, усім тим, хто цікавиться історією нашого народу.

— Закарпаття, як і вся Західна Україна, на щастя, не зазнало голодомору 30-х, — каже Оксана Григорівна. — Тому цей бібліографічний довідник може стати насамперед у пригоді вузам та бібліотекам тих регіонів України, котрі пережили те лихоліття. Наразі маємо ще 600 примірників. Проте є певні труднощі в їх надсиланні. Власним коштом зробити це непросто, а меценатів, на жаль, нема. Тим, хто хоче придбати довідник, слід звернутися до нас і сплатити лише поштові послуги.

Оскільки часові межі документів, що ввійшли до збірника, завершуються січнем минулого року, Оксана Григорівна продовжує роботу над їх розширенням. Уже зібрано понад 200 нових позицій. Зокрема й тих, що стосуються голоду 1946—1947 років. Невтомний бібліограф сподівається на підтримку в перевиданні збірника.

Ужгород.