Харків—Санкт-Петербург: ділова розмова

Одним зі знакових заходів культурної частини програми стала персональна виставка народного художника України В. Ковтуна «Дві столиці — одна доля», відкрита в Центральному виставковому залі «Манеж». У ці ж дні на алеї Пам’яті Піскарьовського меморіального кладовища було відкрито меморіальну плиту уродженцям Харкова, котрі загинули в час блокади, захищаючи Ленінград.

Приймаючи харківську делегацію у своїй резиденції у Смольному, губернатор Валентина Матвієнко підкреслила:

— Цей візит стане добрим імпульсом для розвитку нашого співробітництва, і, гадаю, що за підсумками переговорів ми підготуємо на наступний період такий план спільних дій, який був би наповнений конкретним змістом, а не тільки деклараціями взаємної любові і дружби. Ми готові поділитися досвідом з управління господарством величезного міста. Думаю, що і у вас є чого повчитися.

У наших міст великий потенціал, традиційні коопераційні зв’язки, а тепер вже й нові контакти та бізнес. Вони мають добру основу для розвитку і розширення. Бо загалом Україна для Санкт-Петербурга є провідним торговим партнером. Товарооборот у нас зростає. Торік він становив майже 12 мільярдів карбованців, або близько 500 мільйонів доларів. Але мені видається, що економічні можливості Харкова зокрема й України загалом більш значущі. Тим паче що Харків завжди був містом індустріальним, потенційно цікавим для промисловості нашого міста...

Треба сказати, що в петербуржців сьогодні справді є чого повчитися. Відреставровані будинки вражають не тільки своєю пишнотою, а й дбайливим до них ставленням. У місті широко розгорнуто програму «Фасади Санкт-Петербурга», завдання якої — привести неповторну архітектуру північної столиці у винятково зразковий стан. У міській раді Санкт-Петербурга лише 50 депутатів на п’ятимільйонне населення міста, але ми жодного разу не чули про якесь самозахоплення земель, не бачили рекламних щитів, що спотворювали б архітектурний вигляд міста. Скрізь вирує життя, в усьому відчувається трудовий ритм. Особливо приємно вражає масштабне будівництво доріг, розвиток промисловості. Наприклад, для заводу корпорації Тойота виділено територію площею 220 га, для виробництва Ніссан — 165 га, 94 га — для Дженерал Моторс.

Усе це позитивно впливає на плани компаній. Зокрема, спочатку корпорація Ніссан планувала почати виробництво з 20 тис. автомобілів, а тепер — з 50 тис. На такі само обсяги виробництва почала орієнтуватися і Тойота, аналогічні зміни спостерігаються і в проекті Ніссан.

Важливе значення має сприятливий інвестиційний клімат, що сформувався в Петербурзі протягом останніх трьох років завдяки зусиллям нового керівництва міста на чолі з губернатором Валентиною Матвієнко. Під час здійснення проектів будівництва автоскладальних виробництв тут надають істотні пільги з податку на прибуток і податок на майно, передбачені для стратегічних інвесторів. Робота всіх підрозділів адміністрації, причетних до реалізації проектів, координується за принципом «єдиного вікна». Це дає можливість скоротити терміни узгодження потрібної документації, оперативно розв’язувати ті чи ті організаційні питання. Зрештою місто неухильно виконує всі зобов’язання перед інвесторами з інженерного забезпечення територій, наданих для будівництва автоскладальних підприємств.

І як тут не провести паралель з Харковом, який також має чималий науковий, промисловий потенціал, де ще зосереджені кваліфіковані інженерні та робітничі кадри, але зайняті вони не літакобудуванням і виробництвом тракторів, а торгівлею на нескінченних ринках.

Подякувавши Валентині Матвієнко за теплий прийом, влаштований нашій делегації, Михайло Добкін сказав:

— Документ, який ми підписуємо, певен, не залишиться тільки словами на папері. Я думаю, що в нас для цього є все. І тривала історія братерських відносин двох народів, і славне історичне минуле, і найголовніше — бажання зробити якомога більше для наших міст і народів наших країн.

Про Санкт-Петербург можна говорити довго. Але не можна не згадати, що це одне з найкращих міст світу. Тут жили і живуть чудові люди, котрі своєю діяльністю змінювали світ, історію, культуру, і це не може не викликати визнання і поваги. 300 років тому Санкт-Петербург було закладено як світову перлину людської цивілізації. І сьогодні ця перлина має прекрасну оправу, якою пишається вся Росія. Я певен, що наші взаємовідносини — і торгово-економічні, і культурні — будуть тільки розвиватися. І статистика свідчить, що лише торік майже на 17 відсотків зріс товарооборот між нашими містами.

Багато які з досягнень Санкт-Петербурга ми неодмінно запозичимо і знайдемо застосування в нашій практичній діяльності. Наприклад, нас дуже зацікавило підприємство, що займається постачанням води городянам і водовідведенням. Це вже європейські, світові стандарти підходу до використання й очищення безцінного природного ресурсу.

Коментуючи зустрічі в Санкт-Петербурзі, Посол України у Російській Федерації Олег Дьомін зазначив:

— Для нас це ще одне свідчення розвитку відносин між Україною і Росією, підтвердження наших традицій. І я хотів би звернути увагу лише на дві обставини. І Харків, і Санкт-Петербург завжди були своєрідними лідерами регіональної ініціативи міждержавної співпраці. Свого часу Харків був ініціатором створення Ради прикордонних регіонів. Санкт-Петербург має сталі відносини з дев’ятьма регіонами України. Тому ініціатива цих міст для наших двох країн має дуже велике значення. І друге, на що я хотів би звернути увагу, — на форму нинішнього документа. Це, мабуть, перший документ, підписаний між регіональними утвореннями двох країн, який максимально конкретний і викладений у вигляді плану дій, чи, як тепер модно говорити, у вигляді дорожньої карти. Хочу звернути увагу ще й на те, що такого ж конкретного змісту документ нині готується і в найближчому майбутньому, очевидно, буде підписаний президентами двох країн. Тому дуже приємно, що в цьому лідерство, як і раніше, залишається за Харковом і Санкт-Петербургом.

Санкт-Петербург—Харків.