Нещодавно тут закладено перший символічний камінь з написом «граніт науки» та капсулою з посланням майбутнім поколінням

Того само дня підписано угоду між Вінницькою облдержадміністрацією та облрадою і Київським політехнічним інститутом про створення першого в державі науково-технологічного парку. За словами ректора Київської політехніки академіка Михайла Згуровського, Вінниччина привернула увагу науковців тим, що, на відміну від деяких інших регіонів, має чітку модель свого стратегічного розвитку. До того ж вінничани першими звернулися до столичного вузу з пропозицією спільно втілювати в життя ідею будівництва науково-технологічного парку. Сталося це невдовзі після прийняття Верховною Радою (22 грудня 2006 року) закону «Про науковий парк «Київська політехніка».

265 гектарів землі виділено на околиці Вінниці під майбутнє академічне містечко. Що важливо, тут наявні усі основні комунікації — газ, вода, каналізація. На 180 з них збудують науковий центр з дослідними лабораторіями й інститутами, закладами експериментального виробництва тощо. За словами голови Вінницької облдержадміністрації Олександра Домбровського, приблизно через два місяці буде готова проектна документація майбутнього наукового центру. А поруч, на 85 гектарах, виросте житловий мікрорайон «Академічний» з відповідною інфраструктурою. Тут житимуть переважно науковці вінницьких вузів. Уже визначено основні напрями наукових досліджень, над якими працюватимуть вчені у подільській «силіконовій долині». Серед них О. Домбровський виділив проблеми альтернативної енергетики, зокрема, виробництва біологічних видів палива. Регіон має для цього надійну сировинну базу — тут працює найбільше в державі (14) спиртових та 30 цукрових заводів. На двох з них впроваджена технологія виробництва біологічних добавок до бензинів. Найбільші площі посівів ріпаку, з якого виготовляють біодизель, також знаходяться на Вінниччині.

Ректор Вінницького технічного університету Борис Мокін із захопленням говорив про те, що нарешті з’явилася можливість практичного втілення низки наукових розробок. Вчений сподівається на те, що одна з них — отримання енергії з повітряних акумулюючих станцій — буде втілена в життя під час будівництва академмістечка.

Основна ідея проекту в тому, щоб поєднати можливості науки, виробництва і бізнесу, наголосив М. Згуровський, він же є директором науково-технологічного парку «Київська політехніка». Якщо точніше, додав співрозмовник, названий проект єдиний в державі, підтриманий спеціальним законом. Завдяки цьому вдалося усунути перепони, які перешкоджали ефективно співпрацювати названим структурам. Зокрема, закон дає можливість створювати при вузах, що є учасниками проекту, бізнесові компанії. Так як це робиться у розвинених країнах світу. Неспроста за кордоном відомі вчені отримують за свої наукові розробки пристойну платню. Навіть стають мультимільйонерами, наголосив М. Згуровський і додав: «Тепер шанс стати багатими мають і наші науковці, які працюватимуть у рамках проекту науково-технологічного парку». Проект «Київська політехніка» є загальнонаціональний. Тому поширюватиметься в інших регіонах держави. Поки що вінничани виявилися найбільш ініціативними. А головне — найбільш готовими до участі в реалізації перебудови економіки нетрадиційним шляхом.

Хто фінансуватиме будівництво наукового центру під Вінницею? Адже це величезні кошти. До речі, основні роботи заплановано завершити до 2015 року. Голова спостережної ради наукового парку «Київська політехніка», радник Президента України Олександр Зінченко, який також брав участь у презентації проекту у Вінниці, каже, що вже зараз є чимало інвесторів вітчизняних і зарубіжних, які бажають долучитися до участі у будівництві подільської «силіконової долини». Підприємці йдуть на це тому, що розуміють — високотехнологічний бізнес є найбільш рентабельним. Частину витрат візьме на себе держава. Хоча її основна функція в іншому — створити сприятливе середовище для поєднання зусиль науки, виробництва і бізнесу. Перші кроки у цьому напрямі уже пройдено. Крім згаданого закону «Про науковий парк «Київська політехніка», прийнято постанову Кабміну на підтримку проекту. Саме в цьому істотна відмінність наукового парку від технопарків. За словами О. Зінченка, нині в державі налічується вісім технопарків. Їм держава забезпечує пільгові умови в оподаткуванні. Перший науковий парк не потребує пільг. Тут закладена модель співпраці на зразок згаданої «силіконової долини» у США чи стокгольмського сіті, де поєднання науки і бізнесу дало можливість створити «райські оази». Для життя людей. На те саме сподіваються ініціатори створення подільської «силіконової долини».

— Давайте зустрінемося на цьому місці через рік, і ви побачите, як невпізнанно зміниться воно, — звернувся до присутніх О. Домбровський. На підтвердження своїх слів навів приклад з будівництвом житлового мікрорайону «Поділля». У 2003 році там також заклали пам’ятний камінь. Нині у мікрорайоні налічується 15 багатоповерхових будівель і чудовий дитячий садок. До речі, тоді на відкритті будівництва був присутній один з учасників ідеї наукового парку — Олександр Зінченко. Саме тому капсулу з листом майбутнім поколінням доручили закласти на місці «силіконової долини» саме йому. Легка рука у чоловіка...

Вінницька область.

Фото автора.