(Початок у № 96 за 5 червня 2007 року).

На ювілейному концерті одного севастопольського барда (в минулому, між іншим, флотського офіцера) довелося почути пісню на тему, що умовно можна позначити грифом «рік 2017-й». Зміст останнього куплета зводився до того, що сторічний ювілей всесвітньо відомих подій у Росії має вже за традицією принести доленосні потрясіння. Для севастопольців натяк більш ніж прозорий: через десять років минає зафіксований у міждержавних угодах термін перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України. Картину виконавець малював досить апокаліпсичну. Схожу на ту, що періодично озвучують різні політики. Озвучують, не надто піклуючись про те, як їхні пророцтва позначаються на настроях і самопочутті тих, кого тема торкається безпосередньо. Тих, хто живе в місті-герої. І хто розраховує, що і він сам, і його діти й онуки житимуть, працюватимуть і виховуватимуть, у свою чергу, вже своїх дітей і онуків у цьому місті на березі «найсинішого у світі».

Після концерту захотілося з кимось поділитися своїми враженнями, зокрема, від згаданої пісні. Через досить пізній час спілкування зі знайомими «вживу» чи хоча б у телефонному режимі було неможливим. Допоміг інтернет. Результат декількох годин «сидіння» в локальній міській мережі пропоную увазі читачів. Скажу, що найрадикальніші думки «чатівців» на кшталт «валіза, вокзал...» і «на ось, викуси! Не дочекаєтеся — не підемо!» не наводитиму. Не в останню чергу через занадто, м’яко кажучи, емоційну лексику. Мене цікавили міркування невидимих співрозмовників, побудовані на аналізі фактів, подій і цифр.

Це кінець світу?

«Пам’ятаєте паніку перед 2000 роком: «Усі комп’ютери «зависнуть», програми «заглючать», катастрофи неминучі, і взагалі — настає кінець світу! Але якщо дасте грошей, то можна всього уникнути»? Уникли. І без грошей. Кінець світу не настав. Схожу схему запускають і до 2017-го. Хтось реально спрогнозував, а що, власне, виводитимуть? Через десять років, врахуйте. Те, що кількість особового складу, кораблів, озброєнь, військової техніки не збільшуватиметься, — однозначно: письмово домовилися десять років тому. Техніка, хоч і військова, а тому — супернадійна, все одно зношується і списується. Що ближче до дати висновку, то частіше відповідні постачальники замислюватимуться: а чи варто витрачати гроші, щоб на рік-два гнати техніку за тридев’ять земель? Усе одно незабаром назад вертатися, а це теж гроші. Не треба думати, що військові грошей рахувати не вміють. От навіть Головком ВМФ Росії В. Масорін підрахував, що на підприємствах ЧФ трудиться 20 тис. севастопольців і відраховують до бюджету міста 13% від загальної суми податків. А Пенсійний фонд від них же отримує п’яту частину всіх своїх річних надходжень. Адмірал навіть порахував прибуток міста від того, що флот здає в оренду свої приміщення: 600 тисяч доларів щороку. А якщо вміють рахувати, те можуть скоротити і кількість особового складу, і площі, відведені під частини і полігони земельних ділянок, і причальних стінок. Тим більше, що Україна дедалі частіше й наполегливіше говорить про те, що ставки орендної плати її не влаштовують і їх треба підвищити.

Прибуток на збиток?

«Розглянемо варіант «флот іде». Аспект економічний. Перестають працювати десятки підприємств, зареєстрованих як СПД у міській «податковій». Відповідно про податки від них до міської скарбниці й Пенсійного фонду забуваємо. У Севастополі немає такого масштабу і з такими оборотами підприємства, які має флот. Військовослужбовці й усі, хто працює на ЧФ, одержують непогані зарплати. І витрачають їх у севастопольських магазинах і на севастопольських ринках — з міста гроші практично не ідуть.

Десятки кілометрів добре обладнаних причалів, складські приміщення не пустуватимуть. Але на пошук нових господарів і розкрутку нових структур піде час. А гроші у бюджеті та пенсіонерам потрібні «вже вчора». Аспект політичний. Присутність Росії в Криму слабшає. Російські політики і політологи попереджають, що Україна не зможе проводити незалежну політику. «Вакуум, що утворився» заповнить НАТО — військово-морська база готова до вживання! Присутність НАТО вітатимуть і підстьобуватимуть кримські татари. З НАТО посилюється вплив у Криму Туреччини, що давно на міжнародній арені виступає захисницею одновірців. На цьому тлі загострюються міжетнічні конфлікти. Перспектива Криму: стати Косово, Придністров’ям, Абхазією, Чечнею... Варіанти є. Про них попереджають Костянтин Затулін, Леонід Грач, Олексій Добичін». (Олексій Добичін — керівник проросійського молодіжного руху «Прорыв». — Авт.)

Плюс мінус дає... привід подумати

«Емоції доречні на футболі. Серйозні проблеми вимагають раціонального розгляду. Тому розбираймося в основних поняттях. Хоча б у тих, котрі залучають до дискусії про економічну складову перебування флоту в місті. Чорноморський флот — структура некомерційна. Додаткової вартості не створює, а витрачає бюджет.

ЧФ не розширюється, а, навпаки, скорочується. З кожним роком йому дедалі менше потрібно підрядників. Відповідно, місто дедалі менше отримуватиме податків. Якщо не в абсолютних цифрах, то у відсотках — точно. (У 1998 році з 17 видів податків ЧФ сплатив 46,5 млн. грн. Приблизно стільки ж — в наступному. Видаткова частина міського бюджету за цей період зросла з 130 до 160 млн. Частка ЧФ у загальноміських виплатах знизилася з 36% у 1998 році до 13% у 2005-му. — Авт.)

Присутність кораблів, суден забезпечення і частин істотно обмежує використання:

а) природного потенціалу — рекреація (До речі, голова севастопольської міськради Валерій Саратов оцінив потенційні можливості наповнення міського бюджету від туристичної галузі в 15%. Кримські фахівці від турбізнесу і чиновники таку оцінку вважають досить обережною. — Авт.);

б) можливостей причального фронту загалом і Севастопольського пасажирського порту зокрема (флотські структури займають найзахищеніші від вітрів бухти Севастополя — найсприятливіші території для стоянки приватних або корпоративних яхт. У Балаклавській бухті добова оренда стоянки залежно від розміру судна коштує від 79 до 360 і більше гривень. Тільки обладнаних причалів у севастопольських бухтах кілька десятків кілометрів. — Авт.);

в) прилеглих до міста територій у комерційних цілях — військових розміщено на територіях надто великих, а попросити їх посунутися не можна: договірні відносини з флотом не дозволяють. (Загальна площа переданої в оренду флотським структурам землі — 37757 гектарів. Фахівці підрахували: щорічні втрати міського бюджету від несплати земельного податку становлять 28 мільйонів гривень. На березневому земельному аукціоні з продажу права оренди на 25 років земельних ділянок місто за менш ніж два гектари одержало майже дев’ять мільйонів гривень. — Авт.).

Нічого особистого, один бізнес...

«Флот виводити не можна. У багатьох зруйнується хоч малий і підпільний, але такий, що дає «на хліб з ікрою», бізнес.

Наочний приклад. На подарунок до 8 Березня дружина відповіла взаємністю: відпустила з друзями на риболовлю. Приходимо на причал, де вчора сусід наловив кефалі, а там — від борта одного військового «суховантажу» до борта такого ж «танкера» перетягнуто канати. Закидати вудку можна, а витягти не вийде — обірвеш їх. Просимо вахтового: «Забери, дай порибалити!». «Не можу, наказано рибалок не пускати». — «Чим ми не догодили?». — «Перевірка їде з Москви». «Восьмого березня, перед чотирма вихідними — їде московська перевірка?!!». Заспокоїв нас літній моряк із сусіднього буксира, пояснивши ситуацію: «Стоїте ви отут з раннього ранку і до пізнього вечора. І не зрозуміло, хто. Роботі заважаєте. Геть за рогом бачите легковика? Усі дизельні. На пароплаві двигуни теж дизельні. Розумієте? Сьогодні начальство навряд чи з’явиться — дружин поздоровляє. Саме час робити бізнес. Зайві очі не потрібні».

Севастополь.

На знімку: не ловіть, мужики, не ловіть! Нерибний день.

Скільки мотузочці не витися... Або зовсім просто: натягуванням мотузки між суднами (на знімку) борються капітани допоміжного флоту ЧФ із місцевими рибалками-аматорами.

Фото автора.