Хто був першим попередником українців — трипільці чи представники племен шнурової культури?
Це питання знову набуло актуальності після розкопок, що їх провели рівненські археологи під керівництвом кандидата історичних наук Богдана ПРИЩЕПИ на околиці Рівного — поблизу Басівкутської водойми. Вони натрапили на унікальні знахідки.
— Ми натрапили на місця колишніх поселень відразу кількох епох, — розповідає Богдан Прищепа. — Найдавніші належать до періоду ранньої бронзи (це період від третього до другого тисячоліть до нашої ери). До цього часу належить більшість знайдених предметів.
— Частина відшуканого, за попередніми дослідженнями, представляє інший рубіж — кінець тисячоліття до нашої ери — початок нашої ери, коли на тутешніх теренах формувалися слов’яни, — продовжує науковець. — Це був так званий період поморської культури. Саме тоді активним був міграційний рух, у результаті якого формувалися племена венедів. Це найдавніша антична назва слов’ян. Отож на привабливому березі озера виникло слов’янське поселення — і ось на його місці ми знайшли матеріали, які датуються третім — першим століттям до нашої ери. Йдеться про залишки жител, посуд, знаряддя праці... Посуд, зокрема, виявлено різний: і той, що вироблено ліпленням, бо давні племена ще не знали гончарного круга, і той, що робили в період формування держави у східних слов’ян (дев’яте — десяте століття н. е.), коли на гончарство надто впливала культура балканських країв, особливо Візантії. І не тільки в гончарстві, а загалом у суспільстві, яке набирало обрисів класовості, державності.
Утім, найцікавішою видається знахідка періоду ранньої бронзової доби — жертовна яма. Вона слугувала тодішнім племенам для жертвопринесення різних тварин. Це залежало від змісту прохання до богів. У даному разі археологи натрапили на скелет бика (на знімку). Але не тільки — у кутку в спеціально зробленій ніші стояв череп тура, найсильнішої тварини у довколишніх лісах.
До періоду ранньої бронзової доби належать також відкопані археологами залишки жител та майстерень. Та хоча йдеться про бронзову добу, знаряддя праці тодішні племена виготовляли із каменю. Особливо з кременю, якого немало на тутешній території. А ось посуд наші давні предки прикрашали доволі оригінально, за допомогою відбитків натягнутого шнура. Звідси й назва — культура шнурової кераміки. Нині більшість вчених вважають, що це був саме той етап, коли Європу заселяли індоєвропейські племена. І знайдені предмети — ще одне підтвердження такої версії.
— Цей історичний прошарок вивчений мало, — розповідає Богдан Прищепа. — Тому кожна подібна знахідка має дуже важливе значення. Особливо для вивчення міграційних процесів. З даного приводу популярною (найактивніше в кінці ХІХ століття) була автохтонна теорія. Відповідно до неї все, що знаходили археологи, належало слов’янам. Зараз вчені наголошують на тому, що мігрували різні народи. Одні з них залишили свій слід у пам’ятках і не залишили культури. А інші дали поштовх для розвитку слов’янства. Саме такими були поморські племена, які пов’язані із часом зародження слов’ян. І наші знахідки стверджують, що місцина довкола водойми, довкола Рівного була щільно заселена давніми попередниками слов’ян.
Ще одна непересічна цікавинка, виявлена під час археологічної експедиції, стосується культури кулястих амфор. Це — залишки посуду, вік якого від двох до трьох тисяч років до н. е. і який відповідно має форму куль. Раніше подібні знахідки траплялися переважно у гробницях. Їх на волинських теренах особливо багато відшукав відомий археолог Ігор Свєшніков. Найбільшу таку гробницю, заглиблену в землю, формою як кам’яний ящик, куди було покладено двоє тіл померлих, віднайдено в селі Івання Дубенського району. А ось щойно отриманий з розкопок посуд мав не ритуальне значення, а ужиткове. Його використовували в домашньому господарстві.
Утім, попри неординарність
«свіжих» знахідок, які проливають багато світла на давніх попередників українців, Богдан Прищепа не робить категоричних висновків. Каже, що одна справа — знайти, а зовсім інша — проаналізувати. Тут важливу роль відіграватиме, зокрема, радіовуглецевий аналіз, який визначить точний вік знайдених предметів. По-друге, у формуванні висновків аж ніяк не обійтися без порівняльної характеристики, щоб, приміром, дізнатися, де раніше з’явилися племена культури кулястих амфор — на волинських чи польських теренах, адже схожі знахідки траплялися і на території Польщі. Нині про одне лише можна казати ствердно — знахідки рівненських археологів справді унікальні...Рівне.
На знімку: Богдан Прищепа впевнений, що по цьому рогу тура, знайденому в ритуальній ямі, можна встановити точний вік тварини, а також точний час поселення племен.
Фото Євгена ЦИМБАЛЮКА.
