Миколаївська облрада просить визнати область зоною стихійного лиха
Звернення до Президента, Кабінету Міністрів і парламенту прийняли депутати обласної ради на позачерговій сесії. Загальна площа посівів ранніх зернових, йдеться в документі, становить в області 858 тисяч гектарів, із яких 646,8 тисячі було частково пошкоджено пиловою бурею ще в березні. А внаслідок тривалої посухи майже 500 тисяч гектарів ранніх зернових перебуває в нежиттєздатному стані, 208 тисяч уже списано.
Збитки сільгоспвиробників очікуються на рівні мільярда гривень. Водночас стримується проведення страхування посівів унаслідок неможливості здешевлення вартості фактично оплачених страхових премій через відсутність коштів. Області на ці цілі виділено ліміт на 3,3 мільйона гривень з помісячним розподілом, хоча основне надходження цих коштів заплановано на вересень—грудень. Сьогодні отримано лише 120 тисяч гривень, тобто по 3—8 тисяч на район. А на компенсацію тільки одному господарству потрібно від 50 до 300 тисяч.
Облрада вважає за необхідне визнати Миколаївську область зоною стихійного лиха і надзвичайної ситуації, що склалася внаслідок посухи, надати їй безповоротну фінансову допомогу і дозволити списання боргів сільгоспгосподарств державі. Крім того, депутати облради прийняли рішення виділити із загального фонду обласного бюджету три з половиною мільйони гривень субвенції районним бюджетам для закупівлі сільгосппідприємствами насіння зернових культур.
Олена ІВАШКО.
В орному шарі землі вологи практично немає
Майже 70 тисяч га посівів озимої і ярової пшениці, або 25 відсотків площ, у Луганській області сьогодні перебуває в критичній ситуації.
В орному шарі землі вологи практично немає, а істотного перелому після дощу, що пройшов, очікувати поки що не доводиться: опади випали в недостатній кількості й нерівномірно. Зазвичай дощі балували північні райони області, котрі є головними постачальниками продовольчого зерна, але в поточному році опади обминали цю частину регіону і більше їх випало на півдні. В деяких господарствах Білокуракінського району, наприклад, дощів не було 60—90 днів. Запланований мільйон тонн зерна, за прогнозами аграріїв, Луганщина не збере. Обласне керівництво звернулося до уряду України з проханням про допомогу. Йдеться про визнання регіону зоною стихійного лиха й у зв’язку з цим про виділення додаткових коштів для пересівання постраждалих площ. Деякі господарства вже приступили до скошування ярової пшениці й почали повторну сівбу. Спека спалила пасовища і поставила аграріїв ще перед однією проблемою, пов’язаною зі створенням кормової бази для худоби. Частково цю проблему і буде вирішено за рахунок ярових посівів. Незважаючи на ситуацію, що склалася, керівники області переконують, що підвищення цін на хліб Луганщині поки що не загрожує. Область забезпечена зерном до майбутнього врожаю.
Алла АНТІПОВА.
У перспективі — жодної перспективи, якщо небо не порадує дощем
У фермерському господарстві
«Перлина» з Лебединського району від півторатисячного зернового лану, де посіяно зернові, віє оптимізмом і надією. Густі посіви озимих, ячменю витяглися вгору майже на півметра. Тішать хліборобське око рапс, соняшник, кукурудза. Власник «Перлини» Юрій Масичко не нарадується. Попри майже півторамісячну посуху урожай обіцяє бути навдивовижу: не гірший за минулорічний.На жаль, таких господарств у Лебединському районі, де сівба і обробіток грунту виконувалися з дотриманням усіх необхідних технологій, можна на пальцях однієї руки перелічити. Тож їхні власники цілодобово просять небо пролитися хоч яким-небудь дощем.
Б’є посуха хліборобів по тім’ячку і в решті районів області. У більшості з них запаси вологи в орному шарі вже давно опустилися нижче критичної межі, а в половині з них, зокрема Глухівському, Сумському, Конотопському, Білопільському, Тростянецькому, цих запасів узагалі абсолютний нуль. Найгірше, що грунтова посуха йде в обнімку з повітряною. Отож з кожним днем в очах землеробів більшає смутку й тривоги.
— Сьогодні ситуація з майбутнім урожаєм також досягла критичної точки, — зітхає радник заступника голови Сумської облдержадміністрації з питань агрокомплексу Віталій Мірошник. — За попередніми підрахунками область уже недобирає 20—30 відсотків озимої пшениці, близько 40 відсотків вівса, ячменю, ріпаку та інших культур. Перспектива взагалі лякає. Якщо найближчого тижня на Сумщині не пройдуть дощі, область недобере половину врожаю, якщо їх не буде ще два тижні — більше десяти центнерів зернових з гектара годі сподіватися.
Владислав ЖМУРКОВ.
За рахунок чого тримаються посіви, навіть важко сказати
У вихідні на території Запорізької області вперше за багато місяців прогриміли грози, але пощастило жителям лише кількох територій — Розівського, Мелітопольського, Чернігівського, Якимівського та Кам’янсько-Дніпровського районів, де місцями випало від 10 до 25 міліметрів живильної вологи. А загалом по області ситуація на полях критична, адже аномальна спека не спадає, а верхній шар грунту пересох більш як на 10 сантиметрів. За рахунок чого ще тримаються кращі посіви, важко сказати, бо навіть вранішні роси їх уже давно не освіжають.
За прогнозами спеціалістів, урожайність озимої пшениці цьогоріч становитиме від 15 до 20 центнерів, озимого ячменю — від 12 до 18 центнерів, ярого ячменю — від 8 до 12 центнерів... Максимальний валовий збір ранніх зернових і зернобобових на полях області очікується в межах 1 мільйона 66 тисяч тонн, що становитиме лише 59 відсотків від запланованого обсягу. Але це — за умови, якщо спека не посилиться, бо частина посівів озимих і ярих культур уже загинула. Найбільших втрат зазнали хлібороби Токмацького, Веселівського, Чернігівського та Мелітопольського районів, де списано від 7015 до 8330 гектарів посівів. А по області їх уже виведено із сільськогосподарського обігу 53371 гектар. Половину цих площ займає ярий ячмінь, який збиратимуть навіть за умови, коли його врожайність не перевищуватиме 5—6 центнерів. Це потрібно для того, щоб мати на наступну весну хоч якесь насіння. А очікувана площа списання посівів ранніх зернових і зернобобових культур по області становитиме близько 100 тисяч гектарів.
Микола МАНЬКО.
