Із 27 шкіл-інтернатів, у яких на Закарпатті виховуються діти із малозабезпечених сімей та ті, котрі взагалі обділені батьківською ласкою, Нижньобистрянська — одна з найвіддаленіших. Вона знайшла собі притулок ще далекого 1959 року в приміщеннях, споруджених для тодішніх будівельників Теребле-Ріцької ГЕС. Саме їх переобладнали в школу, а спальний корпус добудували згодом, у 1975 році. Нині в школі-інтернаті навчається і виховується 185 дітей. Двадцять четвертий рік директорує тут педагог від Бога Мирослав Голуб.

— Держава виділяє відповідні кошти, тому не маємо проблем ні з харчуванням, ні з опаленням, ні з іншими побутовими клопотами. Але наші вихованці позбавлені батьківського тепла, і його їм ніхто й ніщо не замінить. Тому невимовно раді, коли до них навідуються гості.

Такими, та ще й несподіваними, гостями нещодавно стали люди в міліцейських погонах. Доброчинну акцію зініціювали співробітники центру зв’язків із громадськістю управління МВС України в Закарпатській області. Долучилися до справи й журналісти обласної громадсько-правової газети «Відомості міліції» та поліграфісти видавничого центру «Літопис-Захід», де друкується газета. І приїхали не з порожніми руками. Приготувати гостинці допомогли депутати із фракції БЮТ Ужгородської міськради та приватний підприємець Петро Ткач. На їхні кошти в магазині «Чарівний ліхтарик» придбано м’ячі, шахи, шашки, різні настільні ігри, бадмінтон, зошити, альбоми для малювання, фарби, фломастери тощо. Власниця магазину Віра Лісовець, довідавшись, для кого купуються ці речі, звернулася з сердечним проханням — передати діткам від імені колективу іграшки.

— Шкода, що ми дізналися про вашу акцію тільки тепер. Приготували б і передали ще й одяг. Але робити добро ніколи не пізно, — сказала пані Віра.

Ще одним меценатом став Хустський міськрайвідділ міліції. Очолює його майор Андрій Лавришин.

— На території району чотири школи-інтернати, одна з них — у Нижньому Бистрому, — розповів він. — Тому не можемо не скористатися нагодою, щоб спільно з колегами з Ужгорода зустрітися з дітьми, — сказав він. — Як подарунок веземо вісім десятків пар спортивного взуття і багато солодощів.

...Альбоми для малювання, фарби і фломастери гості везли не просто так. У складі цього доброчинного «десанту» був і заслужений художник України Степан Шолтес. А ще він — почесний громадянин міста Хуста і член редколегії «Відомостей міліції». Митець не лише ознайомив дітей з азами малювання, а й влаштував майстер-клас. А на згадку залишив свій імпровізований доробок — зображення школи на тлі зелених гір. Директор школи плекає надію, що в цей малюнок невдовзі доведеться внести певні корективи. Будівля вже давно потребує ремонту. Треба замінити також двері, вікна тощо. Та попри труднощі школа живе насиченим життям. Ось і нещодавно її вихованці на обласній спартакіаді з футболу серед шкіл-інтернатів посіли друге місце. А ще пишається своїми колишніми вихованцями, котрих вивела в люди. Так, Ярослава Росоха після закінчення педучилища вступила до Дрогобицького педагогічного університету, видала збірку своїх поезій, а на добру згадку школі створила гімн своїй першій альма-матер, музику до якого теж написала сама.

Закарпатська область.

На знімках: начальник центру зв’язків із громадськістю управління МВС України в Закарпатській області, редактор газети «Відомості міліції» Ігор Стефанець та інспектор ЦЗГ Катерина Кійович серед учнів школи-інтернату; майстер-клас заслуженого художника України Степана Шолтеса для вихованців школи-інтернату (ліворуч).

Фото автора.