Якщо раптом ви опинитеся в юрбі людей, які роблять зовсім абсурдні речі — наприклад, ходять босоніж по головній вулиці або лежать посеред центральної площі міста, — не поспішайте з висновками. Це не збіговисько психічно неврівноважених людей. Просто ви потрапили в епіцентр так званого флешмобу, тому розслабтесь і насолодіться миттю.

Хто вони такі?

Флешмоб у перекладі з англійської мови — «миттєвий натовп». Існують веб-сайти, на яких майбутні учасники голосують за сценарій, що сподобався. Після пред’явлення пароля одержують подальші вказівки. Збираються, приміром, у заздалегідь установленому місці й одночасно роблять за заготовленим сценарієм які-небудь дії. Після цього просто розчиняються в натовпі. Сіль у тім, що всі їхні дії — яскраві, дивні, а часом дикуваті. Юрба моберів надуває кульки, аплодує незрозуміло кому, робить безглузді рухи тощо. Мета короткої акції (в ідеалі — 5 хвилин) — одержати заряд гарного настрою. Мобери вважають, що ефект ідеальний, коли всі діяли синхронно. Тому важливо звірити годинники секунда в секунду. Флешмоб не акція політичних партій — у них різні цілі.

Перший флешмоб в Україні

16 серпня 2003 року в Києві відбулася перша акція. Брало участь у ній майже втричі більше моберів, ніж на такій само акції в Москві. Але вона могла опинитися на межі зриву лише через те, що про неї довідалися журналісти. А мобери терпіти не можуть, коли їх знімають. У торговельному центрі Києва, за кілька годин до початку акції, організатори поширили серед «своїх» новий сценарій. У підсумку — 70 учасників купили по великій цукерці на паличці і протягом чотирьох хвилин розглядали вітрини магазинів. Потім, облизуючи свої цукерки, питали у продавців: «Скажіть, а скільки треба з’їсти таких цукерок, щоб погладшати на 7 кілограмів?»

Обережно, не спіткніться об невидиму мотузку!

Веселі флешмоби відбуваються в багатьох містах України. Приміром, хлопці з Харкова в червні минулого року в парку спотикалися об невидиму мотузку, а в Дніпропетровську вийшли на вулицю з табличками «ХОЧУ». Потім дописували особисті побажання: хтось хотів морозива, а хтось до бабусі. А ще 150 київських моберів, щоб одержати листівки з указівками до дії, стояли навпроти ЦУМу і читали перевернуті журнали. Потім вони танцювали без музики в торговельному центрі, викликали джина з чашок, шампунів, поклонялися Телепузику...

Правил справжніх флешмоберів не дуже багато. От основні:

1. Не сміятися. Хоч би як хотілося. Інакше можна зіпсувати весь жарт.

2. Не спілкуватися з іншими моберами. Навіть якщо це твої друзі.

3. Ніякої самодіяльності. Усе повинно бути чітко за сценарієм.

Хочеш взяти участь? Тоді передплачуй в Інтернеті розсилання флешмобу. Так ти довідаєшся про нові акції. І, ставши мобером, одержиш дуже яскраві враження.