Приватизації кімнат у гуртожитках БУТИ?

На сьогодні нецільове використання житлової площі гуртожитків, незаконне заволодіння їх цілими будівлями, що неодмінно супроводжуються тотальним порушенням ст.47 Конституції України («ніхто не може бути позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду»), видається вже звичайною справою. Головним чином конфлікти складаються довкола 4331 гуртожитку, які поки ще перебувають у державній власності. Свого часу в них тимчасово проживали і паралельно перебували на квартирному обліку співробітники державних підприємств, установ, організацій. Нині більшість цих гуртожитків використовується зовсім не за призначенням, 3125 передано до комунальної власності, а з 162505 черговиків (станом на 01.01.2007 р.) лише 30000 зможуть отримати власне житло, а отже, катастрофічні для мешканців перепрофілювання гуртожитків, передання їх в оренду, продаж (просто за безцінь) триватимуть ще довго. І, схоже, до проблем мешканців таких гуртожитків усім абсолютно байдуже. Хоча розрубати цей гордіїв вузол (власноруч зав’язаний державою) можна досить нехитрим способом, а саме: якщо у державній власності сьогодні перебуває 4331 гуртожиток, більшість з яких уже давно не використовується як тимчасове помешкання службового призначення, і щороку на їх утримання витрачаються великі суми коштів, при цьому тисячі їх мешканців роками мріють про власні кілька квадратних метрів житлової площі, то чому б у такій ситуації просто не піти назустріч цим людям і не дозволити приватизацію кімнат у гуртожитках? Чим, до речі, водночас вдасться і значно скоротити зайві видатки власників на утримання гуртожитків.

Саме така багатообіцяюча ідея була закладена в законопроект групи народних депутатів України Анатолія Матвієнка, Миколи Яковини та Олександра Бондаря, зареєстрований у парламенті в січні цього року. Проект закону має назву «Про внесення змін до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» реєстр. № 2858 і передбачає дозволити громадянам приватизовувати кімнати в гуртожитках, призначених для проживання сімей (не плутати зі студентськими чи учнівськими!).

Дбаючи про найменш захищені категорії громадян (серед яких одинокі особи, на утриманні яких перебувають неповнолітні діти; інваліди війни та інші), авторами запропоновано надати право набувати у приватну власність кімнату в гуртожитку особам, які постійно в ньому проживають, не мають власного житла, були чи продовжують бути у трудових відносинах з підприємством, установою, організацією, що надали їм цю житлову площу, і обов’язково повинні належати до однієї із семи категорій громадян, зазначених у законопроекті (дві з яких названо).

Приватизація здійснюватиметься шляхом безоплатної передачі житлової площі гуртожитків громадянам за фактом розміру вже займаної ними житлової площі. Тобто, якщо площа вашої кімнати менш як 21 квадратний метр (санітарна норма), то за вами зберігається право в майбутньому безоплатно доприватизувати квадратні метри, яких не вистачає до цієї норми. Рішення про приватизацію прийматимуть органи приватизації і вони реєструватимуть право власності на кімнату, що важливо, без нотаріального посвідчення, а це дасть змогу уникнути зайвих витрат для нових власників. Крім того, між новими власниками кімнат і власником гуртожитку обов’язково укладатиметься угода про спільне утримання площ загального користування (коридорів, міжсходових майданчиків тощо), чим буде досягнуто поліпшення умов проживання в гуртожитку і значне скорочення витрат власника.

Але попри те, що цей законопроект несе благо для громадян, підтримується Фондом державного майна України, Спеціальною контрольною комісією Верховної Ради України з питань приватизації та Міністерством житлово-комунального господарства, в стінах Верховної Ради України окремі особи зустріли його потужним опором з підкресленою байдужістю до проблем мешканців гуртожитків.

Цікаво, що вже у квітні цього року реєстрацію в парламенті пройшов альтернативний цьому проект закону, який дозволяє приватизацію кімнат у гуртожитках (реєстр. № 3485, автор — народний депутат України В. Берташ). Але думки фахівців у галузі права щодо необхідності істотного доопрацювання законопроекту № 3485 збігаються в низці зауважень. Так, наприклад, законопроект передбачає здійснення приватизації кімнат виключно після утворення організації співмешканців гуртожитку. До того ж до такої організації мають увійти 100 відсотків мешканців. Це означає: якщо хоча б одна-дві особи не увійдуть до об’єднання, то, відповідно, і приватизація буде неможлива. Крім того, якщо законопроект А. Матвієнка, М. Яковини, О. Бондаря забороняє приватизацію кімнат у студентських, учнівських та гуртожитках для військовослужбовців, то проект закону № 3485 її навпаки дозволяє...

Отже, приватизації кімнат у гуртожитках все-таки бути, і стурбованість цим питанням Верховною Радою України очевидна, але останнє слово за народними депутатами, а висновки робіть самі...