Спеціалізоване видавництво літератури мовами національних меншин України «Етнос» очолює досвідчений фахівець книгодрукування, кавалер ордена княгині Ольги ІІІ ступеня, заслужений працівник культури України Любов ГОЛОВКО. З нею зустрівся кореспондент «Голосу України».

— Любове Никифорівно, представте, будь ласка, ваше видавництво.

— «Етносу» незабаром 17 років. Він створений на базі Головної спеціалізованої редакції літератури мовами національних меншин і керується Законом «Про національні меншини в Україні», Рамковою конвенцією РЄ про захист національних меншин, Європейською хартією регіональних мов або мов меншин.

Ці документи визначають напрям творчої діяльності видавництва, спрямованої на випуск офіційних видань, творів світових класиків, авторів різних національностей, що живуть в Україні й пишуть материнською мовою, навчальної літератури, словників, розмовників, науково-популярних книг з історії та духовного розвитку етносів. Майже всі видання водночас україномовні. Найкращі з них адресовані дітям.

В Україні живуть представники 134 етнічних спільнот. За висловом нинішнього Посла України в Латвії, до речі, нашого найактивнішого автора Рауля Чілачави, мало яка держава у світі, окрім України, має сьогодні понад 11-мільйонне суцвіття етнічних груп із різними духовними запитами й рівнями інтеграції в єдине суспільство. Тож наша турбота —вдовольняти культурно-освітні потреби національних спільнот у друкованому слові рідною мовою.

Навколо «Етносу» згуртовано високопрофесійний актив — понад 100 знавців мов, науковців, творчих діячів, представників ділових кіл. Підтримуємо тісні взаємини з національно-культурними товариствами, бібліотеками, посольствами, іншими зацікавленими організаціями та установами.

— Вами видано понад 260 назв книг. Ціла бібліотека!..

— Перелічити їх у газеті важко. Назву головні —багатоголоса Шевченкіана: «Заповіт» 56 мовами, поеми «Катерина» мовою оригіналу та 7 мовами, «Кавказ» (20 мов), збірку творів «Думи мої...», вперше опублікованих циганською, цикл «Вінок Кобзареві мовами народів світу», «Кобзар» киргизькою, книгу вірменського поета Левона Міріджаняна «Мій Шевченко».

Національними мовами та в перекладі українською в «Етносі» з’явилися твори Міцкевича, Пушкіна, Емінеску, Вазова, Церетелі, Єсеніна, лауреата Нобелівської премії Башевіса-Зінгера та інші.

Першою спробою показати широку палітру різномовної поезії України став тритомник «На нашій, на своїй землі» (твори 60 поетів 16 мовами), антологічні видання «Диво першого. Сторінки хорватської поезії», «Мелодії білоруської жалійки», «Пісні над Влтавою. Антологія чеської поезії», «Серпень. 55 українських поетів» мовами українською та грузинською.

Указом Президента Киргизії ордена «Дружба» удостоєно Борислава Степанюка за збірку «Струни комуза» у перекладі українською (на жаль, поета-фронтовика недавно не стало).

Унікальними вважаємо двомовну антологію кримськотатарської поезії «Окрушина сонця», двотомник кримськотатарської прози XІІ—XXІ століть «Молитва ластівок» (на знімку).

У рамках Року Росії в Україні випущено збірку «XX век, запомни нас такими. Украинская школа русской поэзии».

Прелюдією до відкриття Року Польщі в Україні стала репрезентація в Українському фонді культури роману Збігнєва Доміно «Сибіріада польська». Жвавий відгук читачів мала автобіографічна книга Анджея Вайди «Кіно і решта світу».

Торік книгу «Велика трійця. Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка» (переклади грузинською Рауля Чілачави), удостоєно диплома І ступеня Національного конкурсу «Краща книга України».

Найменші читачі одержали кольорові ілюстровані абетки 15 мовами, книжки для розфарбовування, збірки «Рукавичка», «Жили собі...», «Стежками премудрих казок», «Українські народні казки», «Білоруські чарівні казки», а також німецькі, чеські, словацькі, польські, гагаузькі, караїмські, двотомник українською і румунською «Зоряний дощ», збірку «Циганські чари» українською і циганською.

— «Етнос» знають у близькому та далекому зарубіжжі?

— Ми горді з того, що наші окремі видання побували на міжнародних виставках у Франкфурті-на-Майні, Москві, Лейпцігу, Варшаві. Деякі з них пошановані престижними відзнаками. За краще видання здобули диплом І ступеня на XІV Мінській міжнародній виставці-ярмарку «Книги Білорусі-2007».

— Чи так безхмарно живеться «Етносу» за теперішніх часів?

— Проблем вистачає. Ми не можемо ритмічно працювати над виданнями за держзамовленнями, бо досі (другий квартал!) не маємо затвердженої програми «Українська книга», отже й фінансування. Вважаємо недоречним проведення тендеру закупівлі на книговидання, адже це — інтелектуальний продукт.

— Одержуєте, як раніше, сигнальні та авторські примірники?

— Оскільки «Етнос» виконує держзамовлення, весь наклад іде до бібліотек Міносвіти і науки та Мінкультури і туризму. Жодного примірника, навіть сигнального, —видавництву. Уявіть себе на місці автора, котрий вкладає в роботу душу і не отримує хоча б на згадку свою книгу...

Утім, попри ці та інші негаразди, видавничий колектив не втрачає оптимізму, налаштований на творчий пошук, плідну роботу. Наші книги потрібні українцям різних національностей, для яких Україна стала рідною матір’ю.