Україна, на відміну від переважної більшості країн пострадянського простору, поки що не має Податкового кодексу. Зведення всіх податкових норм, що регламентують діяльності будь-якого бізнесу, і є точкою відліку його розвитку та стратегії. Віддав належне — вчасно і в повному обсязі — державі, все решта є підстави вважати своїм, — справедливо міркує підприємець. Але як розуміти «належне», що має сюди входити? Навколо цього питання — нинішні суперечки і дискусії на різних рівнях.

Податковий кодекс України, проект якого доопрацьовується Міністерством фінансів, має не тільки узагальнити всі податкові норми, які нині розпорошені по кількох сотнях документів та часом суперечать одна одній, а й створити підприємницьку атмосферу нової якості — не фіскальну, а стимулюючу, не загрозливу, а таку, що допомагає підприємцю налагодити партнерські відносини з державою.

Обговорення проекту Податкового кодексу триває за активної участі представників Українського союзу промисловців і підприємців. Зміст пропозицій промислової спільноти, а загалом їх було близько 80, зводиться до одного: Податковий кодекс має базуватися на принципі рівноправних та партнерських відносин між платниками податків та органами державної податкової служби. Це — головне і незмінне, решта може бути темою для компромісу.

Ось простий приклад. Проект кодексу містив норму, яка дозволяла податківцям обстежувати житло громадян як зареєстроване місцезнаходження платника податків без попереднього отримання рішення суду, а також робити в ході перевірки фотографії, здійснювати аудіо- та відеозйомку. Врешті-решт, з неправомірністю цього положення погодилися і самі податківці.

Промислово-підприємницька спільнота наполягає на посиленні відповідальності контролюючих органів за порушення процедур проведення перевірок, безпідставне проведення позапланових перевірок та інші дії, які порушують права платників податків. Принциповим є те, що правопорушенням вважатимуться не тільки дії або бездіяльність платника податків, а й дії або бездіяльність посадових осіб, якщо вони порушують Податковий кодекс та інші нормативно-правові акти. УСПП критикує й додаткові вимоги для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, наполягає на тому, що у разі зміни позиції податкового органу, яка зафіксована податковим роз’ясненням, податкові зобов’язання платника податку, що виникають у зв’язку з цією зміною, не коригуються та не сплачуються.

Підприємці наполягають на чіткому встановленні переліку підстав та порядку отримання контролюючими органами від платника податків копій документів, зближенні бухгалтерського та податкового обліку, врегулюванні проблемних питань, пов’язаних зі сплатою ПДВ тощо.

Нині погоджено більш як тридцять пропозицій. Міністерство фінансів, як головний розробник проекту Податкового кодексу, практично повністю врахувало пропозиції ділової спільноти до розділу «Загальні адміністративні положення» і погодилося з більшістю пропозицій до розділів «Податок на прибуток підприємств» та «Податок на додану вартість».

Робота над проектом Податкового кодексу триває.