Сумний факт, панове: окремо взяті пінкертони харківської міліції страждають на безсилля. У хронічно хворих потенція така низька, що їм вже час, гадаю, звертатися до головного лікаря, котрий працює на столичній вулиці Академіка Богомольця, 10. Він, гадаю, припише немічним, приміром, хвощ польовий для підняття тонусу і гарячий душ для підвищення чуттєвості. Тому що її, а ще, вважаю, бажання і професіоналізму, і бракує сищикам «ментовського» міста.

Інакше як розцінювати їхнє тупцювання вже четвертий (!) рік у справі, яку сержант Петренко розслідує в місячний термін?

Четвертий рік десятки (!) сищиків, у яких, зрозуміло, «нюх как у собаки, глаз как у орла» не можуть (не хочуть?) поставити крапку в ганебній історії про пограбування і захоплення бокса в автогаражному кооперативі (АГК) «Весна». Його власник Віктор Лук’янов, тодішній голова ревізійної комісії, своєю непримиренністю до недоліків свого часу «дістав» в. о. голови (він же охоронець) АГК Олексія Гримика (ім’я, прізвище змінено. — Авт.). Під його чуйним керівництвом, за твердженням Лук’янова, щоб помститися, і було зламано замок гаража, вивезено з нього речі, а сам бокс віддано в оренду чужинцю з вулиці. Давно відомо, хто, коли і як зазіхав на чуже майно. Це був, правильно здогадалися, Гримик, якого «вилучили» рішенням зборів з керівного крісла за недовірою. Але він, привласнивши гроші, ключі і печатку, продовжував рулювати. А до цього, не підкорившись волі членів правління, самодур Олексій влаштував вендету незговірливому Лук’янову: у грудні 2004-го сторож з печаткою імітував виключення Віктора з кооперативу. Суд визнав його дії незаконними, зобов’язав усе повернути на круги своя і компенсувати збитки. А слідство тим часом борсається у власній тяганині, виявляючи дива бездіяльності.

До речі

«Прокуратурою області встановлено, що по справі допущена тяганина, досі вказівки прокуратури в повному обсязі не виконані, законне та обгрунтоване рішення не прийнято.

За допущену тяганину за постановою прокуратури області слідчого СУ ГУМВС України в Харківській області Г-ку притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

За незалежне здійснення нагляду за розслідуванням кримінальної справи слідчими органів внутрішніх справ прокурору відділу прокуратури області Ч-ку частково не надано премію за жовтень поточного року».

(З листа прокурора області

В. Синчука).

Ще в листопаді 2005 року начальник слідчого управління обласної міліції Дятлов на оперативній нараді заявив, що рішення Мефістофеля у справі Гримика буде прийнято в грудні 2005-го. Як тепер запевняє у своєму листі сам начальник головного управління МВС України в Харківській області Ігор Репешко, «ухвалення рішення по суті справи заплановано на першу декаду травня 2007». Віктор Лук’янов, небезпідставно, вважаю, сумнівався. Він упевнений, що два роки тому, не захищай він свої права і власність, його гаражем заволоділа б дружина високопоставленого погононосія, котрий живе неподалік.

— Цей начальник, неважко припустити, і гальмує слідство, — каже Віктор. — Адже допитано 150 членів АГК, вилучена необхідна документація, фактично завершені судово-товарознавча і будівельно-технічна експертизи. Я виграв цивільну справу, в якій задерій Гримик виявився голим королем.

Що слідству ще потрібно, щоб не бути беззубим і неспроможним? Запитання не риторичне. За словами Лук’янова, черговий надцятий слідчий, котрий прийняв справу, зізнався, що не знає, з якого боку до неї підступити. І це він мав поставити крапку в першій декаді травня?

...Мені вдалося поспілкуватися з колишнім представником міністра внутрішніх справ на Харківщині Олександром Сиротою. Він обіцяв зустрітися з потерпілим, посприяти у відмиванні забрудненого регіонального міліцейського мундира. Гадаєте, посприяв?

Намагалися допомогти народні депутати України Олександр Карпов і Станіслав Косинов. Карпов, зокрема, звертаючись до Юрія Луценка, писав: «... з незрозумілих причин співробітники районного, міського й обласного УМВС ігнорують факти, викладені в скаргах правління АГК «Весна» і в заявах В. Лук’янова, хоча з них випливає наявність складу злочинів, передбачених кількома статтями Кримінального кодексу України. Якщо така бездіяльність справді пов’язана з корупцією в УМВС України в Харківській області, то цей факт заслуговує на ретельне розслідування з Вашого боку, тому що в такому випадку має місце тяжкий службовий злочин, що ставить під сумнів довіру до органів внутрішніх справ і державної влади в Україні загалом».

Про долю депутатського запиту говорити? Точно така сама доля і моєї статті «Скелет у шафі, або «Весна» скандалами красна» («Голос України» за 23.11.2006 р.). А вийшла вона, між іншим, під рубрикою «До уваги міністра внутрішніх справ».

Нинішній головний міліціонер країни, за його словами, реагує на публікації ЗМІ. Запитання до нього залишається таким самим: чому в «ментовському» місті пінкертони розписуються у власному безсиллі й четвертий рік нехтуються права громадянина Лук’янова?

Київ—Харків—Київ.