Диплом магістра ще треба заслужити

«Голос України» повідомляв про те, що Міністерство освіти і науки України цього року наполягатиме на необхідності складання вступних іспитів до магістратури. На що деяка частина студентів відреагувала проведенням акцій протесту. Проте в країні існують вузи, де прийнята у світі система освіти, яка використовує конкурсний відбір до магістратури, діє без збоїв. «Голос України» вирішив звернутися по роз’яснення про особливості вступу на цей рівень навчання до людей, яким безпосередньо на практиці застосовувати ці нововведення — декана юридичного факультету Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, доктора юридичних наук, професора Віталія ОПРИШКА.

— Віталіє Федоровичу, поясніть нашим читачам, в чому суть міносвітянських нововведень?

— 5 лютого цього року Міносвіти своїм наказом №84 затвердило «Умови прийому до вищих навчальних закладів України». Зазначені умови поширюються на всі вищі навчальні заклади і є для них обов’язковими. Для проведення вступних іспитів на навчання за освітньо-професійними програмами підготовки спеціаліста та магістра створюються атестаційні комісії.

Кожний вищий навчальний заклад відповідно до законодавства України, зазначених вище умов і власних статутів не пізніш як за два місяці до початку прийому документів розробляє власні правила прийому на навчання, з урахуванням своїх особливостей організації навчального процесу. До речі, умови вступу до нашого університету ми затверджуємо кожен рік, і у нас немає проблеми з магістрами, які виникли в інших вузах. Тому, що ми, на відміну від багатьох інших вузів країни, з самого початку запровадження цього освітньо-кваліфікаційного рівня освіти встановили зарахування в магістратуру на підставі результатів конкурсного відбору (вступних іспитів). Відповідно, угоди зі студентами (якщо їх навчання здійснюється на госпрозрахунковій основі) укладалися лише на чотири роки, тобто на термін, достатній для отримання диплома бакалавра.

— Навіщо потрібен такий конкурс, адже людина вже складала вступні іспити до вузу?

— Це дає змогу зробити конкурсний відбір кращих з кращих, навіть з інших навчальних закладів, і це в кінцевому рахунку підвищує рейтинг вузу, оскільки головне для нас — це випуск не просто фахівців певної галузі, а професіоналів з великої літери, громадян і патріотів нашої держави. Саме цьому завданню підпорядковується діяльність вченої ради деканату, кафедр, органів студентського самоврядування та інших громадських об’єднань факультету.

До речі, до магістратури в останній набір на юридичному факультеті з інших вузів було зараховано значну кількість спеціалістів, а також і з нашого університету. Наприклад, торік на заочну форму навчання до магістратури факультету складали іспити 112 бакалаврів — випускників КНЕУ і 111 бакалаврів, які закінчили інші вузи. Це свідчить не лише про авторитет нашого вузу і його юридичного факультету, а й про значний конкурсний відбір, який здійснюється під час вступу на цей освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти. Отже, половина магістрів з юридичною освітою, які університет випустить в цьому році, здобували базову освіту в інших навчальних закладах.

Врешті-решт не кожна людина з дипломом про вищу освіту має бути магістром. Магістерська навчальна програма передбачає інші підходи у навчанні фахівця, починаючи з навчальних планів і закінчуючи формами та методами. Магістром має бути людини, яка здатна займатися наукою, має нестандартне мислення і розуміння проблем у своїй спеціалізації. Світовий досвід показує, що до магістратури йдуть лише до 30 відсотків фахівців, які стали бакалаврами або спеціалістами і отримали у навчальному закладі відповідний базовий рівень. Не можна ставити на конвеєр підготовку магістрів, інакше через кілька років ми спаплюжимо це, я б сказав, високе звання, як свого часу штучно зменшили роль інженерів. Диплом магістра ще треба заслужити. Наприклад, наш університет і, зокрема, юридичний факультет, проводить доволі жорсткий відбір — щорічно ми відраховуємо значну кількість студентів. При цьому ми не зважаємо на якому курсі він навчається (є випадки відрахувань і з четвертого курсу) і за рахунок яких коштів його було прийнято до університету. Ми вважаємо, що такий наш підхід до організації навчання сприятиме вирішенню серйозної проблеми вищої школи — зменшення розриву між якістю вищої освіти як від сучасних потреб, так і від потенціалу вищої школи країни.

— Наскільки правомірно було встановлювати набір до магістратури на конкурсній основі і чи є підстави для відрахування студентів з останнього курсу?

— Наш університет діяв і діє цілком правомірно, адже є Закон України «Про вищу освіту», який визначає правові основи діяльності вищих навчальних закладів, інші нормативно-правові акти. Просто деякі вузи не використовують правову базу в повному обсязі для належної організації навчального процесу і підготовки високоякісних фахівців. Зокрема, нормативно-правовими актами КНЕУ, як і іншим вузам України, дана можливість приймати власні документи, які деталізують загальні норми, що закладено у законі. Наприклад, щодо організації того ж таки конкурсного відбору для зарахування в магістратуру або відрахування студентів, які не виконують навчальний план.

— До речі, а як у вас з «вільним» відвідуванням лекцій і семінарських занять?

— В університеті створено умови, які роблять невигідним «вільне навчання». Це пов’язано із системою оцінювання знань студента. Якщо студент не відвідував лекцій або семінарів, то за всіх умов він не зможе отримати більше трійки (якщо говорити про стару бальну систему оцінки).

— Навіть якщо відповідатиме на всі запитання іспиту на п’ятірку?

— Так. Справа в тому, що частину балів (максимальна кількість — 40), які зараховують під час оцінювання іспиту, студент повинен заробити в процесі навчання в семестрі через навчально-модульний контроль. Сам же іспит включає шість запитань, кожне з яких оцінюється до 10 балів, а загалом до 60 балів. Відмінна оцінка (п’ятірка) дорівнює 95—100 балам.

Така система оцінювання знань студента стимулює його відвідувати заняття, дає можливість підготувати на належному рівні фахівця, адже на лекціях викладач дає матеріал, якого у підручнику може ще і не бути. До того ж наші викладачі читають ще і проблемні лекції. Стосовно відрахувань. Стаття 45 Закону «Про вищу освіту» встановлює підстави для цих дій. Зокрема, однією з підстав є також і невиконання навчальних програм, тобто якщо студент не відвідує лекції і семінари, його може бути відраховано з вузу.

— А як бути з екстернатною формою навчання, яка передбачає самостійне вивчення навчальних дисциплін, складання у вузі заліків, екзаменів та проходження інших форм підсумкового контролю, передбачених навчальним планом.

— Це особлива форма навчання, вона надається як виключення із загальних правил, відповідно, загальні правила оцінювання, введені в університеті (оцінювання знань з урахуванням відвідування лекцій і семінарських занять), не діють. Тут головне — глибоке знання навчального матеріалу.

— Дякує за бесіду. Сподіваюся, рейтинг вашого університету, і юридичного факультету зокрема, завдяки вашим зусиллям і надалі залишиться таким само високим, як зараз.